Помідори сьогодні теж хворіють.
Найбільш поширеними хворобами є фітофтороз, септоріоз, мозаїка і бура плямистість.
Найбільш поширеними хворобами є фітофтороз, септоріоз, мозаїка і бура плямистість.
БУДЬ-ЯКЕ захворювання легше попередити, ніж потім лікувати, і важлива роль у цьому відводиться дотриманню правил вирощування культури.
Одним з найбільш ефективних агротехнічних прийомів є дотримання сівозмін, що передбачає повернення томата на попереднє місце не раніше, ніж через три-чотири роки. Найкращими попередниками культури вважаються багаторічні трави, бобові, огірки, цибуля ріпчаста.
Найчастіше до хвороб схильні ослаблені рослини томата, що може статися через порушення термінів висадки розсади, при нестачі мінерального і органічного харчування, несприятливих кліматичних умов.
Підвищують стійкість рослин до хвороб, а іноді і безпосередньо позитивно діють на них добрива. Так, внесення калійних збільшує стійкість томатів до вірусних хвороб, в той час, як надлишок азотних може підвищити їх сприйнятливість до грибкових захворювань і збільшити вміст нітратів у плодах. Ефективним прийомом у догляді за рослинами є мульчування, яке перешкоджає попаданню інфекції з ґрунту на рослини і сприяє зниженню ураження грибковими та бактеріальними хворобами.
Найбільш небезпечним захворюванням вважається фітофтороз або бура гниль. Хвороба проявляється спочатку у вигляді коричневих плям на листках і стеблах, потім на плодах, які поступово темніють, розм’якшуються і стають неїстівними. Хвороба заявляє про себе зазвичай у другій половині літа, особливо якщо довгий час тримається прохолода, а потім йдуть затяжні дощі.
Справитися із захворюванням допомагає ранкове обприскування рослин через кожні 15 днів, починаючи з фази зав’язування плодів, настоєм товченого часнику (30-50 г на 10 л води), чистотілу (700 г зеленої маси на 10 л окропу з додаванням 30 г марганцевокислого калію), витрачаючи на кожен кущ 0,1-0,15 л розчину.
Як показує практика, захистити томати від фітофтори допомагають молоко і сироватка. Робочий розчин готують з 10 л води і 2 л молока або сироватки, в яку додають кілька крапель йоду.
Одним із найбільш небезпечних захворювань листя та стебел томата є септоріоз або біла плямистість. При тривалій теплій і вологій погоді хвороба викликає швидке всихання листя, що ускладнює дозрівання плодів і призводить до утворення на них сонячних опіків.
При перших ознаках хвороби допомагає обприскування рослин 1-процентною бордоською рідиною або 0,4-процентною суспензією хлорокису міді.
До значних втрат урожаю при теплій і вологій погоді може призвести й інше не менш підступне захворювання антракноз. При цьому найчастіше уражаються плоди, що лежать на землі. Уникнути захворювання допомагає нормальна густота рослин, яка забезпечує достатнє провітрювання і дотримання оптимальної вологості ґрунту в період дозрівання плодів.
Таке вірусне захворювання, як мозаїка, поширене при вирощуванні томатів як в теплиці, так і у відкритому ґрунті. На листках і плодах рослин спочатку з’являються жовто-зелені плями, потім вони стають зморшкуватими, деформуються і скручуються.
У цілях профілактики захворювання використовують обов’язково протравлене насіння, тому що вірус хвороби передається саме з ними.
Розсаду в період вирощування два-три рази з інтервалом у сім-вісім днів рекомендується обприскувати знежиреним молоком (на літр води літр знятого молока і чайна ложка сечовини). Крім того, томати двічі за сезон з тритижневим проміжком поливають розчином марганцевокислого калію (на 10 л води 1-1,5 г марганцівки).
Особливо часто вражає томати в плівкових теплицях бура плямистість листя. При цьому захворюванні на нижній стороні листя з’являються буро-коричневі плями із сірим оксамитовим нальотом. Уражені листки засихають, і рослина зазвичай гине. Спори гриба, що викликає цю хворобу, зберігаються в ґрунті, на залишках рослин і на опалому листі. При підвищеній вологості в теплиці, при поливі рослин холодною водою і при зниженій температурі вночі вони активно розвиваються і вражають рослини.
При перших ознаках хвороби необхідно відразу ж припинити поливи і знизити вологість повітря в теплиці. Для боротьби з хворобою рослини обприскують розчином мідного купоросу або колоїдної сірки (на 10 л води столову ложку мідного купоросу, три столові ложки колоїдної сірки і дві столові ложки рідкого мила). Для попередження цієї хвороби в наступному році необхідно після збору врожаю провести дезінфекцію теплиці розчином мідного купоросу (на 10 л води склянка купоросу).
При всіх захворюваннях відмінний результат дає обробка помідорних кущів 20-хвилинним відваром деревного попелу, приготовленим з 300 г золи (у склянці 100 г) і невеликої кількості води. Холодний відвар зливають з осаду, проціджують, після чого доливають його до 10 л води і додають 20 г господарського мила.
Одним з найбільш ефективних агротехнічних прийомів є дотримання сівозмін, що передбачає повернення томата на попереднє місце не раніше, ніж через три-чотири роки. Найкращими попередниками культури вважаються багаторічні трави, бобові, огірки, цибуля ріпчаста.
Найчастіше до хвороб схильні ослаблені рослини томата, що може статися через порушення термінів висадки розсади, при нестачі мінерального і органічного харчування, несприятливих кліматичних умов.
Підвищують стійкість рослин до хвороб, а іноді і безпосередньо позитивно діють на них добрива. Так, внесення калійних збільшує стійкість томатів до вірусних хвороб, в той час, як надлишок азотних може підвищити їх сприйнятливість до грибкових захворювань і збільшити вміст нітратів у плодах. Ефективним прийомом у догляді за рослинами є мульчування, яке перешкоджає попаданню інфекції з ґрунту на рослини і сприяє зниженню ураження грибковими та бактеріальними хворобами.
Найбільш небезпечним захворюванням вважається фітофтороз або бура гниль. Хвороба проявляється спочатку у вигляді коричневих плям на листках і стеблах, потім на плодах, які поступово темніють, розм’якшуються і стають неїстівними. Хвороба заявляє про себе зазвичай у другій половині літа, особливо якщо довгий час тримається прохолода, а потім йдуть затяжні дощі.
Справитися із захворюванням допомагає ранкове обприскування рослин через кожні 15 днів, починаючи з фази зав’язування плодів, настоєм товченого часнику (30-50 г на 10 л води), чистотілу (700 г зеленої маси на 10 л окропу з додаванням 30 г марганцевокислого калію), витрачаючи на кожен кущ 0,1-0,15 л розчину.
Як показує практика, захистити томати від фітофтори допомагають молоко і сироватка. Робочий розчин готують з 10 л води і 2 л молока або сироватки, в яку додають кілька крапель йоду.
Одним із найбільш небезпечних захворювань листя та стебел томата є септоріоз або біла плямистість. При тривалій теплій і вологій погоді хвороба викликає швидке всихання листя, що ускладнює дозрівання плодів і призводить до утворення на них сонячних опіків.
При перших ознаках хвороби допомагає обприскування рослин 1-процентною бордоською рідиною або 0,4-процентною суспензією хлорокису міді.
До значних втрат урожаю при теплій і вологій погоді може призвести й інше не менш підступне захворювання антракноз. При цьому найчастіше уражаються плоди, що лежать на землі. Уникнути захворювання допомагає нормальна густота рослин, яка забезпечує достатнє провітрювання і дотримання оптимальної вологості ґрунту в період дозрівання плодів.
Таке вірусне захворювання, як мозаїка, поширене при вирощуванні томатів як в теплиці, так і у відкритому ґрунті. На листках і плодах рослин спочатку з’являються жовто-зелені плями, потім вони стають зморшкуватими, деформуються і скручуються.
У цілях профілактики захворювання використовують обов’язково протравлене насіння, тому що вірус хвороби передається саме з ними.
Розсаду в період вирощування два-три рази з інтервалом у сім-вісім днів рекомендується обприскувати знежиреним молоком (на літр води літр знятого молока і чайна ложка сечовини). Крім того, томати двічі за сезон з тритижневим проміжком поливають розчином марганцевокислого калію (на 10 л води 1-1,5 г марганцівки).
Особливо часто вражає томати в плівкових теплицях бура плямистість листя. При цьому захворюванні на нижній стороні листя з’являються буро-коричневі плями із сірим оксамитовим нальотом. Уражені листки засихають, і рослина зазвичай гине. Спори гриба, що викликає цю хворобу, зберігаються в ґрунті, на залишках рослин і на опалому листі. При підвищеній вологості в теплиці, при поливі рослин холодною водою і при зниженій температурі вночі вони активно розвиваються і вражають рослини.
При перших ознаках хвороби необхідно відразу ж припинити поливи і знизити вологість повітря в теплиці. Для боротьби з хворобою рослини обприскують розчином мідного купоросу або колоїдної сірки (на 10 л води столову ложку мідного купоросу, три столові ложки колоїдної сірки і дві столові ложки рідкого мила). Для попередження цієї хвороби в наступному році необхідно після збору врожаю провести дезінфекцію теплиці розчином мідного купоросу (на 10 л води склянка купоросу).
При всіх захворюваннях відмінний результат дає обробка помідорних кущів 20-хвилинним відваром деревного попелу, приготовленим з 300 г золи (у склянці 100 г) і невеликої кількості води. Холодний відвар зливають з осаду, проціджують, після чого доливають його до 10 л води і додають 20 г господарського мила.