Відділ Механізації

Порівняння Вертикальної грунтообробки і Лущильника

evgeniu — Thu, 03 May 2018 09:50:05 GMT

Відео демонструє порівняння лущильника та агрегату для вертикального обробітку грунту.
Порівняння проводилось в два проходи по діагоналі на стерні вівса, скошеного на корм. Лущильник залишає чорнішу поверхню поля за рахунок прикидання землею пожнивних решток. Агрегат для вертикального обробітку грунту залишає стерню майже не прикиданою. Гребнистість насінневого ложа після проходу лущильника більша ніж у Екселератора. Заробка стерні у лущильника краща, але з підрізанням коріння краще справляється Екселератор.

ОТЖЕ: Обидві машини відмінно справились зі своєю роботою, так як маши працюють за різними технологіями то і результат роботи різний.
Лущильник - Краща заробка решток, гірше підрізання коріння.

Задача - ЛУЩЕННЯ СТЕРНІ та змішування з грунтом - виконана. Екселератор - Краще підрізання коріння і мінімальна заробка решток.
Задача - ВЕРТИКАЛЬНИЙ ОБРОБІТОК ГРУНТУ (утворення вертикальних розломів та надрізів у грунті для кращого проникання вологи, та залишення стерні на поверхні для захисту від випаровування накопиченої вологи) - виконано. EXCELERATOR - машина для роботи з пожнивними рештками і збереження вологи.

Excelerator 8005 виробництва KUHN-KRAUSE – надійна машина вертикального обробітку грунту для подрібнення та заробки пожнивних решток, підготовки посівного ложе і збереження вологи. Регульований кут атаки батареї від 1до 5 градусів дозволяє змінювати ступінь змішування пожнивних решток з грунтом. Мінімальний кут атаки дозволяє більшість подрібнених решток залишити на поверхні поля як мульча, для збереження вологи та захисту від ерозії. Максимальний кут атаки - агресивна заробка решток. Осінній обробіток Встановіть агресивний кут атаки для максимального подрібнення, перемішування та закріплення решток в грунті, щоб прискорити їх розкладання до весни. Менше ущільнення грунту в порівнянні з традиційними знаряддями, сприятиме накопиченню вологи. (За необхідності проведіть глибоке рихлення) Весняний обробіток Встановіть мінімальний кут атаки дисків, для швидкого прогріву грунту і рівномірного розподілу решток на поверхні, щоб зберегти вологу. Мінімальний кут атаки зменшує утворення дискової підошви, що покращує умови росту коріння.

Дякуємо за коментар D Sakunov

Zetor Forterra HD 150 на посадці картоплі. Відео

evgeniu — Thu, 03 May 2018 09:10:39 GMT

Продовжуємо знайомити наших читачів з роботою сільгосптехніки в відео-форматі. На черзі - трактор Zetor Forterra HD 150 на посадці картоплі в господарстві Дніпропетровської області.
26 квітня 2018 відвідано господарство в Дніпропетровській області, яке займається посадкою картоплі 4-рядними саджалками Grimme GL 34T із двома тракторами Zetor Forterra HD 150 та одним John Deere 8300. Одночасно з посадкою вносяться рідкі ЗЗР та інсектициди або мікродобрива.
1 Частина

2 Частина
Стрибає, тягне в сторону, глохне, качає 9 Атм, блокування автоматичне Zetor Forterra HD150 + Grimme

Facebook: https://www.facebook.com/groups/agrov...
Канал в Telegram: https://t.me/agrovision - для обговорення актуальних тем!
З питань придбання техніки чи запитаннями звертайтесь до офіційного дистриб'ютора техніки Zetor Traktors a.s. в Україні ТОВ "Компанія Агро-Темп" : тел. +38 044 520 96 96, www.agro-temp.com.ua

Як вибрати просапну сівалку для кукурудзи

evgeniu — Thu, 03 May 2018 08:59:50 GMT

Сьогодні найбільш підходящими для посіву кукурудзи вважаються просапні сівалки точного висіву, які набувають останнім часом все більшої популярності.

Одна з причин зростаючого на них попиту - висока ціна продуктивних насіння кукурудзи, що мають гібридний рівень не нижче 95 відсотків, чистоту - 98 відсотків, схожість - 92 відсотка, вологість - 14 відсотків. Тому кожне зерно потрібно покласти в землю без пошкоджень, з точно заданим інтервалом, на однакову по всьому полю глибину, причому здійснити посів необхідно в стислі терміни, щоб отримати дружні сходи і хороший урожай. При виборі подібних машин з метою висіву кукурудзи важливо враховувати кілька основних факторів.

Завдання і модель

Будь-яка пропашная сівалка є рамою на колесах із закріпленими на ній робочими секціями на 6, 8, 12, 16, 24 або 36 рядків. Така конструкція дозволяє підлаштовувати кожен сегмент під рельєф ґрунту, витримувати глибину посіву, міняти рядності агрегату, ширину міжрядь і економити час роботи. Кількість секцій має корелювати з числом рядків, яке рекомендують використовувати при посіві кожного сорту або гібрида. Крім того, необхідно враховувати спосіб висіву.

Наприклад, при вирощуванні кукурудзи на силос насіння спочатку сіють уздовж поля, а потім впоперек рядків. У цьому випадку раціонально використовувати сівалки, у яких можна швидко змінити число робочих секцій. Для точного посіву кукурудзи квадратно-гніздовим способом з одночасним внесенням добрив підійде SPC-6/8 / (М). Вона забезпечує хороші основні показники якості - глибину загортання насіння, кучність гнізд, дійсна кількість насіння в них, прямолінійність поперечних рядків усередині одного проходу і їх поєднання в суміжних, витриманість ширини основних і стикових міжрядь.

Нові гібриди кукурудзи зараз радять сіяти за технологією «зигзаг», яка збільшує площу харчування і покращує освітленість рослин, тим самим сприяючи зростанню врожаю. Насіння вносять в шаховому порядку, тобто в кожній парі сусідніх рядків створюють зміщення зерен на половину інтервалу, здвоєними рядками з відстанню 12,5 см, зберігаючи при цьому ширину основного міжряддя 70 см. Для цієї технології, в тому числі в рамках методики no- till, підійдуть сівалки точного висіву YP-825-16TR, MS Twin 4 × 2 і Lemken Azurit. Останній агрегат завдяки особливій системі розподілу насіння здатний працювати зі швидкістю до 15 км / год.

Плюси і мінуси

Серце кожної секції в сівалці - дозуючий апарат, який може бути механічним і дисковим. Перша різновид не вимагає створення повітряного потоку, і, отже, їй не потрібні ущільнення і вентилятори. Крім того, агрегати з «механікою» зазвичай менш вимогливі до гідравліки трактора, до чистоти і однорідності насіння. З просапних сівалок точного висіву з механічним висіваючих апаратом часто застосовують YР-1625А, YР-2425А і Kinze 3600. В останній машині використовується контактна колесо пальчикового типу, при цьому заміна пальчиків дозволяє налаштувати техніку на дрібну, середню або велику фракцію калібрування насіння.

З кожним роком кількість виробників механічних сівалок скорочується, а випуск подібних агрегатів компанією John Deere вже майже припинений. Така тенденція пояснюється тим, що у даних машин для коригування міжрядного відстані і настройки висівного апарату на певний калібр зерен потрібно міняти весь хто сіє робочий орган. Оскільки насіння одного і того ж гібрида кукурудзи можуть мати різну величину, доводиться при кожному завантаженні нової партії насіннєвого матеріалу налаштовувати посівної агрегат на норму висіву, що забирає надто багато дорогоцінного часу.

Також механічні сівалки менш точні і на 10 відсотків сильніше дроблять насіння, ніж пневматичні. Посів виходить надмірно розрідженим або загущених, що призводить до утворення погано виконаних качанів. Для виправлення ситуації сільгоспвиробнику доводиться проводити додаткову культивацію і прополку. Крім цього, при використанні поширеною механічної просапної сівалки Kinze 3600 с пальчикової системою дозування доводиться блокувати ряди.

два різновиди

У пневматичних сівалок інші обмеження - висока ціна і складна конструкція, проте вони забезпечують економію часу, більш високу продуктивність і скорочення витрат. Подібні агрегати можуть бути оснащені анкерним або дисковим сошником. Перша різновид машин, до якої відносяться сівалки ТС-М-4150А, Gaspardo SP8 і інші, краще використовувати на легкій або підготовленої за класичною технологією грунті. В іншому випадку при посіві сошник буде забиватися рослинними залишками і не зможе увійти в грунт на потрібну глибину.

На територіях з кам'янистій або важкої грунтом, а також при використанні технологій mini-till або no-till для посіву насіння більше підходять пневматичні просапні сівалки точного висіву з дисковими сошниками, які також добре працюють на зораному полі. До числа популярних машин подібного типу можна віднести агрегат YP-1630F / 2425F, який має робочу ширину 12 і 18 м і здатний працювати навіть на складному рельєфі, Восьмирядна сівалку з індивідуальними бункерами для кожного рядка PD 8070, техніку YP-1625A / 2425А з функцією внесення туків. Досить затребувані машини VHB-BTI Agri RB і G208, а також Gaspardo МТ8, підходяща для малих і середніх господарств і здатна вносити сухі мінеральні добрива. Перевага цих сівалок в тому, що при налаштуванні норми висіву на них досить поміняти висіваючий диск, собівартість якого невелика.

Однак машини різних виробників мають свої особливості. Так, італійські агрегати вимагають тільки заміни висівного диска на інший, в той час як на американській техніці доводиться додатково міняти гребінки, причому в разі їх неправильної установки можуть з'явитися двійники при посіві. У той же час у дискових сівалок тертя між прокладкою і диском мінімально, що забезпечує більшу швидкість роботи і високу продуктивність агрегату.

Принцип роботи

При роботі пневматичної сівалки насіння самопливом з бункера надходять в забірну камеру до диска, що обертається, по периферії якого рівномірно розташовані отвори. Під дією вакууму, який створює вентиляторное пристрій, зерна присмоктуються до дискових отворів в зоні розрідження. Зайві насіння видаляються з диска штирями відбивача, а решта переносяться в порожнину нормального атмосферного тиску, відриваються від робочого органу і через отвір потрапляють в корпус сошника. Ворошитель насіння перешкоджає утворенню пустот в забірної камері, забезпечуючи постійний контакт насіннєвого матеріалу з висіваючих диском.

Даний робочий орган в пневматичних висівних пристроях може розташовуватися вертикально, тобто під насіннєвим бункером, або горизонтально - в нижній частині резервуара. У першому випадку насіння самопливом заповнюють осередку диска, глибина і діаметр яких підбираються за розміром зерен, і переміщаються до пластмасового ролику-відбивачу. Після сировину викидається з осередків клиновидними виштовхувачами, що входять в вузькі канавки, причому від пошкодження його захищає пластинчастий регульований відбивач. У горизонтальній конструкції при обертанні диска насіння залучаються до рух. Під дією сили тяжіння і тиску інших зерен вони по одному заповнюють осередку і переміщаються по колу. Чи не повністю занурилися в осередку насіння видаляються пружними відбивачами,

При посіві кукурудзи по стерні і технології no-till сошники переважно розташовувати в шаховому порядку, що запобігає їх засмічення пожнивними залишками, і встановлювати у кожного ряду сівалки спеціальний турбодіск. Він являє собою ніж, який прорізає в стерні щілину, подрібнює рослинні залишки великої щільності і культивує грунт під сошник, готуючи її до посіву.

вибір розміру

За способом кріплення до трактора розрізняють причіпні і навісні сівалки, причому для першого різновиду потрібно менше продуктивна техніка. Наприклад, машина SPC може агрегатуватися з трактором потужністю 45-60 л. с., посівні пристрої YP-1630F, PD 8070, МТ8 і Кinze 3000 - з агрегатом на 80 л. с., а Восьмирядна сівалку YP-825 потягне трактор на 130 л. с. Для навісний техніки Lemken Saphir 7 або ТЗ-М 8000А потрібні більш продуктивні машини - не нижче другого класу, а для універсальних просапних сівалок John Deere, Gaspardo, Monosem, Kverneland та MaterMacc, розрахованих на 12, 16 і 24 рядка, необхідні трактори потужністю 200 -220 і 250-320 л. с.

Особливу увагу при виборі сівалки слід приділяти ширині її захоплення. Так, маленьким аграрним підприємствам добре підійде машина, де цей показник становить 1,5 м, проте великим компаніям, які проводять посів у стислі терміни і на великих площах, краще вибирати широкозахватні 12-, 16- або 24-рядні сівалки. Однак слід враховувати, що для експлуатації подібних агрегатів потрібні потужні трактори. Крім того, посівні пристрої, які мають не більше 12 робочих секцій, зазвичай оснащені жорсткої рамою, яка не дозволяє нівелювати похибки рельєфу і поміщати насіння на задану глибину. Справитися з цими завданнями допомагає пружинний Паралелограмний механізм кріплення секцій до рами і сошник, зчеплений з подвійними колесами-копірами.

Робота без дозавантаження

Швидкість пневматичного агрегату при посіві кукурудзи на силос з інтервалом 10-12 см між насінням в рядку становить 6-8 км / год, на зерно при більшій відстані - 4-5 км / год. Зі швидкістю до 10 км / ч кукурудзу можна сіяти на сівалки точного сівби при наявності систем GPS, однак їх доцільно встановлювати, коли робочі органи машини, в тому числі апарати для внесення добрив, мають гідравлічний або електричний привід.

При виборі моделі сівалки слід звертати увагу на обсяг насіннєвого бункера і ємності для добрив, адже від цих значень багато в чому залежить здатність техніки працювати без дозаправки. Так, агрегат Lemken Saphir з шириною захвату 3 і 4 м має місткість насіннєвого бункера 800 і 1050 л відповідно, а у сівалки Vesta 8 сумарна ємність резервуарів для насіння - 200 л, для добрив - 192 л, тобто при нормі висіву кукурудзи п'ять зерен на один погонний метр вона зможе засіяти без дозавантаження тільки сім гектарів.

Увага до деталей

При виборі просапної сівалки потрібно враховувати не тільки механізм дозування насіння і тип сошника, а й наявність прикочуючих коліс. Вони повинні бути виготовлені з литої гуми і формувати гребінь правильної форми. Одні з кращих коліс сьогодні випускають італійські компанії MaterМасс, Sfoggia і Maschio Gaspardo, але в той же час даний робочий орган у американських агрегатів більш пристосований до твердих грунтів.

Сучасна пропашная сівалка повинна розподіляти насіння з певним інтервалом в ряду, без пропусків і строго по одній штуці. Тому при посіві дорогих каліброваних зерен кукурудзи в стислі терміни не можна економити на електронній системі контролю висіву. Вона враховує гектарну площу, відстань між насінням в рядку, швидкість руху, показники витрати посівного матеріалу на одиницю пройденого шляху, а також веде облік засіяної площі і передає інформацію на монітор, встановлений в кабіні трактора.

До числа стандартних механізмів загортання насіння, якими обов'язково повинна бути обладнана сівалка, відносяться комкоудалітель, полозовідний сошник з клиновим наральник, пристрій для закриття посівних борозенок і коліщатко для ущільнення грунту в зоні рядка. Крім них сучасний посівної агрегат повинен мати апарат для внесення рідких або гранульованих мінеральних туків, невеликих доз мікродобрив, дрібного грануляту інсектицидів та інших засобів захисту рослин, якщо використовується непротравленний насіннєвий матеріал. Крім того, для збереження структури і родючості грунту необхідно враховувати навантаження техніки на грунт, особливо в разі неораного поля. Наприклад, без насіння і добрив маса сівалки MaterMacc серії 3XL становить 12,5-13,5 т, John Deere серії DB - 12,5 т, а Gaspardo серії Metro - близько восьми тонн. Деталі зі звичайної стали мають, як правило, товсті стінки з метою забезпечення їх міцності. Використання ж низьколегованої сталі дозволяє зменшити товщину комплектуючих і, відповідно, вага машини. Навантаження на грунт також знижують амортизатори, тому оснащені ними сівалки забезпечують кращу точність глибини загортання насіння навіть на вологому грунті.

принцип надійності

Не останнім фактором при прийнятті рішення про придбання тієї чи іншої сівалки може стати довговічність і надійність робочих органів. Наприклад, корпус висівного апарату з міцного коррозионностойкого полімерного матеріалу надійніший, ніж алюмінієвий сплав, який швидше зношується, втрачає геометричну форму і сильніше травмує насіння. Крім того, техніка буде служити довше і забезпечувати більш високу якість посіву при оснащенні литими кріпленнями дисків сошників, при наявності на Паралелограмна влаштуванні додаткових притискних пружин, покритті металевих частин спеціальним порошком. Надійність також забезпечує посилений сошник, загартована захист насіннєвий трубки, формовані ковпаки коліс, завдяки чому мінімізується налипання бруду на них і знижується ризик пошкодження їх камінням.
Важливу роль при виборі сівалки грає доступність і якість сервісних послуг, пропонованих виробником, адже все поломки необхідно усувати в найкоротші терміни, а також можливість агрегату поєднувати високу надійність і швидкість. Крім того, вигідніше купувати техніку з більш тривалим терміном служби і гарантії.

Український студент створив революційну технологію для фермерів

evgeniu — Thu, 03 May 2018 08:42:11 GMT

Черкаський студент Назарій Романченко створив автономну мобільну систему метеорологічного спостереження, яка може вимірювати температуру середовища, рівень радіації, аміаку та чадного газу.

Ідея винаходу з’явилася у Назарія Романченко після того, як до університету звернулася агропромислова компанія з пропозицією створити систему-аналог закордонного обладнання:

“Прилади “DAVIS Instruments”, які є найбільшим представником ринку професійних метеостанцій, для наших аграріїв дуже дорогі. Ціни на їхні системи стартують від $500 до $3000. Ідея спробувати створити щось подібне з’явилася влітку минулого року, а вже на початку осені я почав розробляти апаратну і програмну частини винаходу. Точної ціни зараз сказати не можу, адже все залежить від потреб користувача. Та все ж це буде значно дешевше, а в технологічному плані — більш революційно, ніж закордонні метеосистеми. Такого обладнання ніде у світі ще немає.

У тестовому режимі новостворена станція почала функціонувати в середині грудня. Систему створювали разом із невеликою командою: завідувач кафедри, лаборант, аспірант і розробник серверної частини сайту.

Підключення системи відбувається з мобільного телефону по GPRS-каналу або через Wi-Fi. Це дозволяє працювати майже в будь-якій частині світу. Система підключається до сервера користувача напряму і передає всі дані без посередників.

В планах винахідника розробка системи екстреного сповіщення при надзвичайних ситуаціях, землетрусах, радіаційному і хімічному забрудненні. Сервер будуватиме на карті всі дані та безпечний маршрут евакуації.

Поки ж ви маєте змогу переглянути погоду у режимі онлайн за посиланням.

На Львівщині відбудеться Міжнародна агропромислова виставка “EuroAGRO”

evgeniu — Thu, 03 May 2018 08:16:45 GMT

Традиційно у листопаді у Львові відбудеться III міжнародна агропромислова виставка “EuroAGRO-2018”, яка є яскравим прикладом продуктивної співпраці України та Польщі, пише “Агро-Центр”.

TARGI KIELCE S.A. (Polska, Kielce) та ПрАТ “Гал-ЕКСПО” (Україна, Львів) запрошують українські компанії до участі в Міжнародній агропромисловій виставці “EuroAGRO” у Львові.

“EuroAGRO-2018” – це подія, яка наближає нас до європейських стандартів і відкриває можливості для міжнародної співпраці в агропромисловому секторі з країнами Європейського союзу.

Тематичними розділами цьогорічної експозиції будуть: агротехніка (сівалки, жниварки, дискові борони, культиватори, розкидачі міндобрив, передпосівні агрегати, агрегати ґрунтообробні, плуги, ін.); мікродобрива, засоби захисту рослин, насіння, лабораторне обладнання; садовий інструмент; IT технології в управлінні АПК та ін. Відтак, асортимент продукції, який представлений на виставці дає змогу виконувати практично всі технологічні процеси аграрного виробництва.

Крім цього, формується програма супутніх заходів з урахуванням останніх тенденцій розвитку галузі, де будуть відбуватися B2B-зустрічі, презентації та дискусії між польськими та українськими експертами. Тож, “EuroAGRO-2018” – останні тренди, ще більше сенсу, ще більше користі і ще більше знайомств.

"Соєві правки" або момент істини для Верховної ради

evgeniu — Thu, 03 May 2018 08:05:43 GMT

Найближчим часом у Верховній раді розглядатимуть, без перебільшення, доленосний для аграріїв законопроект № 7403-2. Головна мета цього документа – повернути відшкодування ПДВ при експорті сої і ріпаку.

Вся історія почалася в кінці минулого року, в ніч з 7 на 8 грудня парламент повинен був голосувати за бюджет на 2018 рік. Саме тоді, під час голосування за законопроект №6776-д "Про внесення змін у Податковий кодекс України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень в 2018 році", в документ були внесені поправки 180 і 182, які, по суті, і скасували ПДВ при експорті соняшнику, ріпаку та сої. За словами народного депутата Юрія Левченка, "порівняльну таблицю законопроекту №6776-д до другого читання надано нардепам для ознайомлення безпосередньо перед розглядом самого законопроекту", хоча за законом таку інформацію повинні надавати за 10 днів до розгляду законопроекту. Що цікаво, поправка №180 при розгляді законопроекту в першому читанні була відмінена, але її повернула глава податкового комітету ВР Ніна Южаніна. Хоча народний депутат від "Самопомочі" Іван Мірошниченко тоді заявив, що правка не проходила через аграрний комітет, це не завадило Южаніній повторно внести її в документ. Подібні дії викликали хвилю критики та протестів з боку аграріїв, після чого Верховна рада трохи "відіграла" ситуацію. В закон внесли уточнення: на експорт насіння соняшнику повернення ПДВ повернули повністю, для сої та ріпаку ввели відстрочку: відміна ПДВ на ці культури почне діяти з 1 вересня 2018 року і з 1 січня 2020 року, відповідно. Багато політиків і експертів заявили, що це компромісне рішення, яке має влаштувати всі сторони, але ряд аграріїв дотримується іншої думки.

Магнати проти фермерів

Головний аргумент прихильників та лобістів скасування повернення ПДВ полягає в тому, що потрібно підтримувати вітчизняну переробку, а не просто займатися експортом "насіння". І правки 180 і 182, на їхню думку, якраз і спрямовані на те, щоб в країні розвивалася переробна промисловість, будувалися заводи, створювалися робочі місця (начебто в агровиробництві це менш важливо, одне робоче місце в переробній галузі замінить 10 місць у виробників) та ін. малого і середнього фермера. Звучить красиво, але насправді ситуація виглядає дещо інакше. За даними Українського науково-дослідного інституту олій та жирів НААН України, в 2017-2018 маркетинговому році було зібрано 3,9 млн тонн сої і 2,2 млн тонн ріпаку. У той же час, за даними асоціації "Укроліяпром", потужності з переробки соєвих бобів оцінюються в 5,04 млн тонн/рік, ріпаку – на 2,56 млн тонн на рік, соняшнику – на 22 млн тонн/рік і продовжують будуватися. Ситуація виглядає таким чином, що в останні 7-10 років великі гравці масложирової галузі активно і бездумно, як показують цифри, будували заводи, ніж розбалансували ринок і створили дефіцит сировини, сподіваючись не конкурентними, а політичними методами вирішити питання завантаження своїх заводів сировиною. І тепер замість того, щоб домовлятися з товаровиробником, щоб укладати форвардні контракти і фінансувати площі під посіви, вони просто вирішили через поправки в Податковий кодекс змусити фермерів продавати їм сировину за заниженою ціною. За оцінками експертів, загальні щорічні втрати виробників (малого і середнього фермера) сої та ріпаку складуть близько 15-16 млрд грн. Фактично ці гроші перекочують з кишень селян в кишені великих власників переробних підприємств.

Наслідки будуть катастрофічними

При такому положенні справ фермерам просто невигідно буде займатися вирощуванням ріпаку та сої. Виробничих потужностей у країні і так достатньо, та й будівництво власного заводу фермер просто не потягне. Що залишається? Хтось скоротить площі посівів, хтось взагалі відмовиться від вирощування цих культур. Так, що в перспективі скасування відшкодування ПДВ не тільки не допоможе розвитку переробної промисловості, але і призведе до падіння виробництва сої та ріпаку, банкрутства фермерів, зростання безробіття і подальшого збіднення селянства. Зменшення посівів сої і ріпаку автоматично призведе до зниження орендної плати за землю, а це вдарить вже по селянам, для яких виплата за паї часто є основним джерелом доходу. Треба зазначити, що власниками паїв в Україні є близько 5 млн осіб. Схоже, що основна мета авторів внесення "соєвих правок" – змусити фермерів відмовитися від посівів сої і ріпаку і перейти на вирощування соняшнику. А адже ця культура дуже виснажує землю. До речі, про необхідність зберегти відшкодування ПДВ говорять і міжнародні експерти. "Переробна промисловість олійних культур вже отримує в якості преференції 10% експортного мита на насіння соняшнику і не потребує додаткової підтримки. В цілому, Україна виграє від відкритого експорту сільськогосподарських і харчових продуктів, і будь-які штучні обмеження, ймовірно, будуть створювати диспропорції і перешкоджати подальшому зростанню", – йдеться в заяві USAID.

Хомутиннік і Веревський

Скасування відшкодування ПДВ підтримує член податкового і митного комітету Ради, лідер депутатської групи "Відродження" Віталій Хомутиннік. Він особистість досить одіозна. Був депутатом від Партії регіонів кількох скликань, навіть очолював комітет з податкової і митної політики парламенту. Його ключовий партнер на сьогоднішній день – власник найбільшого в Україні виробника і експортера соняшникової олії агрохолдингу Kernel Андрій Веревський. У минулому також депутат від Партії регіонів. У Хомутинніка вже є частка в Kernel. А Веревського називають спонсором "Відродження". В Україні він практично не буває, постійно живе у Женеві і проблеми простих українців його, схоже, мало хвилюють, важливі лише прибутки його компанії. Схоже, що свої позиції в парламенті Хомутиннік і Веревський досить серйозно зміцнили. "Відродження" частенько підключається до голосувань БПП і "Народного фронту", за що, очевидно, здобуло лояльність з боку влади.

Загроза "аграрного Майдану"

За всіма цими кулуарними інтригами наші політики і аграрні олігархи просто не розуміють або не хочуть зрозуміти, що наслідки від їх дії для країни можуть бути набагато серйозніші, ніж банкрутство пари десятків тисяч фермерів. 18 грудня минулого року більше тисячі аграріїв на знак протесту перекрили автомагістралі країни – в Черкаській, Рівненській та Хмельницькій областях. На дороги виїхало близько 200 одиниць техніки. Пізніше Всеукраїнська аграрна рада (ВАР) зібрала Загальнонаціональне аграрне віче. У лютому цього року десятки тисяч аграріїв по всій країні знову вийшли поки ще на попереджувальну акцію протесту. У березні аграрії знову вийшли протестувати. В той же час проти скасування відшкодування ПДВ виступають не лише фермери, а й великі гравці: UkrLandFarming Олега Бахматюка, HarvEast Ріната Ахметова і "Астарта" Віктора Іванчика, а також Cargill і Bunge та інші. Це великі компанії, і для них скасування повернення ПДВ на сою та ріпак також вигідне, але вони розуміють всю згубність такої політики, тому підтримують аграріїв. Також підтримують профільні асоціації та міжнародні інституції: проти поправки виступили не тільки ВАР, але і Український клуб аграрного бізнесу (УКАБ), Аграрний союз України, Українська зернова асоціація, Асоціація селищних рад, а також Європейська бізнес-асоціація, Американська торгівельна палата та USAID. Якщо нардепи не одумаються і не проголосують законопроект №7403-2, вони ризикують отримати масштабні протести по всій країні. Владі пора відмовитися від практики постійної шокової терапії. Коли у селян відберуть останню можливість для виживання, їм не залишиться нічого, крім як іти і відстоювати свої права. І це вже буде третій, тепер вже аграрний, Майдан з усіма витікаючими з цього наслідками. Але шанс уникнути такого повороту подій поки ще залишається. Пора починати припиняти спроби окремих олігархів наживатися на цілій країні. Терпець у народу вже вичерпується.

Джерело: Олег Зинченко

Захоплюючі фермерські господарства України, туризм

evgeniu — Thu, 03 May 2018 07:54:54 GMT

У рік гастрономічного туризму ЕП радить відвідати ті фермерські господарства, які мають гарну репутацію і готують смаколики для справжніх гурманів.

Національна туристична організація визнала 2018 рік роком гастрономічного туризму в Україні.

Зараз це не лише модний тренд чи хобі, а й одна з причин подорожувати країною.

Гастрономічний туризм тісно пов'язаний з аграрним туризмом і є одним з найбільш динамічних напрямів туристичної індустрії світу.

Для європейця звично поїхати на кілька днів у тур, щоб спробувати фермерські сири в Нормандії чи устриці в Канкалі, вино в Тоскані чи оливки в Андалусії.

Українські фермери тільки відкривають для себе цей сегмент. Не всі виробники готові поділитися з клієнтом технологіями виробництва сирів чи ковбас, але ті, хто робить це, отримує шлях не лише до серця споживача, а й до його шлунка.

Спілкування туриста і виробника — це можливість не тільки продати продукт, а й залишити історію про нього, створити додану вартість для продукту. За кордоном гастрономічні тури приносять прибутки не лише виробникам, а й місцевим бюджетам.

В Україні найбільше ферм, готових відчинити двері туристам, на Західній Україні. Уже є туристичний маршрут "Смак українських Карпат". Він об'єднує виробників, які готові організувати дегустацію продукції на підприємстві або в дегустаційному залі.

Інші регіони не відстають. Відкриті для відвідин господарства є в кожній області. Там можна спробувати мед, навчитися доїти козу і вирощувати равликів. Під час травневих вихідних "Економічна правда" радить відвідати ті українські фермерські господарства, які мають гарну репутацію і готують смаколики для справжніх гурманів.

"Доообра ферма"

Тарас Ложенко, засновник домашньої козячої ферми з власної сироварнею "Доообра ферма"
ФОТО GOOD WINE
ФОТО ДОООБРА ФЕРМА

"Доообра ферма" пропонує тверді сири, мед, м'ясо птиці. Власник Тарас Ложенко готовий показати унікальних кіз з маленькими вушками, корів і сироварню, де творить витримані сири. Тарас є власником єдиного в Україні Музею сиру в Києві.

Куди їхати: село Івки, Київська область (поблизу місто Богуслав)

Сайт: dooobraferma.com.ua

"Фрумушика-Нова"

Гранітна скульптура чабана, яку майже рік тому встановили в етнографічному комплексі "Фрумушика-Нова", занесена до Національного реєстру рекордів України як найвищий пам'ятник України.
ФОТО ODESSA.NET.UA

"Фрумушика-Нова" — найбільший в Європі вівчарський комплекс з вирощування овець каракульської породи. Господарство пропонує власні сири та вино, є можливість порибалити. Тут можна відвідати вівчарню і навіть бджолиний санаторій.

Куди їхати: села Старосілля та Весела Долина, Тарутинський район, 180-220 км від Одеси.

Сайт: frumushika.com

Виноробне господарство князя Трубецького

ФОТО BOOKING.COM

Виноробне господарство князя П. М. Трубецького пропонує поринути у світ виноробства. Туристи зможуть побачити виноградники господарства на березі Дніпра, відвідати завод, оцінити винні колекції в погребах, де зберігається понад 10 тис пляшок, побувати на дегустації.

Куди їхати: село Веселе Бериславського району, Херсонська область

Сайт: vina-trubetskogo.com.ua

"Долина страусів"

ФОТО IGOTOWORLD
ФОТО IGOTOWORLD

"Долина страусів" розташована недалеко від столиці. Перші страуси з'явилися там у 2001 році. Зараз на фермі можна погодувати кролів, свиней, погратися з поні, а після підготовки — навіть покататися на чорному африканському страусі.

Куди їхати: село Ясногородка, Київська область

Сайт: ostrich.com.ua

"Бабині кози"

"Бабині кози" — господарство з розведення кіз зааненської породи та виробництва сиру. Крім того, на фермі є мильна мануфактура, яка виробляє близько 30 видів мила з козиного молока та масла.

Господарі навчать доїти кіз руками, покажуть сироварню, запропонують спробувати твердий сир "Шеврет", м'який сир з пліснявою "Капрінос" та свіжий сир "Боулінг".

Куди їхати: село Галайки, Тетіївський район, Київська область

Сайт: babynikozy.com.ua

"Західний равлик"

ФОТО ZAKHIDNYY-RAVLYK.COM
ФОТО ZAKHIDNYY-RAVLYK.COM
ФОТО ZAKHIDNYY-RAVLYK.COM

"Західний равлик" — ферма, що вирощує їстівних равликів виду Helix. Шматок хрусткого багета з келихом білого вина подарує справжнім гурманам неперевершену гармонію вишуканого смаку продукції "Західного равлика". Господарі ферми готові поділитися тонкощами розведення равликів з тими, хто хоче відкрити власний бізнес.

Куди їхати: село Солонка Пустомитівського району, Львівська область

Сайт: zakhidnyy-ravlyk.com

"Медовий блюз"

ФОТО MEDBLUZ.COM.UA

"Медовий блюз" дозволить відвідувачам відчути себе в медовому раю. Туристи зможуть взяти участь у відкачуванні меду, поїхати на екскурсію на пасіку і навіть поспати на вуликах. Також є можливість покататися на тракторі і спробувати ароматний чай з медом в кімнаті з прозорими вуликами.

Куди їхати: село Луб'яна Миколаївського району, Львівська область

Сайт: medbluz.com.ua

Майстерня з виробництва козиного сиру "Шеврет"

ФОТО CHEVRETTE.COM.UA
ФОТО CHEVRETTE.COM.UA
ФОТО CHEVRETTE.COM.UA

"Шеврет" запрошує туристів відвідати майстерню з виробництва козиного сиру, спробувати фермерську продукцію, прогулятися на поле із стадом кіз. Також тут розводять велику рогату худобу, овець, птицю, виробляють яблучний сік, вирощують фрукти. Діти можуть покататися на віслюку.

Куди їхати: село Дмитровичі, Львівська область

Сайт: chevrette.com.ua

Сімейна виноробня "Колоніст"

Власник сімейної виноробні Іван Плачков
ФОТО KOLONIST.COM.UA
ФОТО KOLONIST.COM.UA

"Колоніст" — сімейна виноробня, власники якої відкриють таємниці унікальних теруарних вин Придунайської Бессарабії. Туристів чекає екскурсія на виноробню і виноградники, дегустація вин. Є можливість спробувати дунайського оселедця. У травневі дні власники обіцяють готувати страви з молодого ягняти.

Куди їхати: село Криничне Болградського району, Одеська область

Сайт: kolonist.com.ua

"Вілла роз"

Господар ферми Юрій Сєргєєв
ФОТО FOCUS.UA

ФОТО VILLAROSE.FARM

ФОТО VILLAROSE.FARM

"Вілла роз" проводить екскурсії на молочну ферму та дегустацію продуктів. Тут можна спробувати аеротерапію, погодувати птицю, кіз і коней, придбати натуральні продукти: йогурти, бринзу, яйця, м'ясо, соняшникову олію.

Куди їхати: село Столпяги, Переяслав-Хмельницкий район, Київська область

Сайт: villarose.farm

"Климівка"

ФОТО AGRAVERY.COM
ФОТО AGRAVERY.COM
ФОТО KLYMIVKA.UA

ФОТО AGRAVERY.COM

"Климівка" пропонує поєднати фермерське життя з відпочинком у комфортних умовах. Тут можна прогулятися з баранцями романівської породи, скуштувати мед з налисниками, прогулятися весняним садом, порибалити, погодувати кроликів і курчат або просто полежати день в гамаку, спостерігаючи за весняним сонцем.

Куди їхати: 247 кілометр траси Київ-Одеса, місто Благовіщенське, Кіровоградська область

Сайт: klymivka.ua

Джерело: AGRAVERY.COM, ОКСАНА ПИРОЖОК

Як ІТ врятує агросектор

evgeniu — Thu, 03 May 2018 07:49:44 GMT

Багаті природні ресурси країни більше не врятують українських фермерів від необхідності вчитися, залучати інвестиції та експериментувати з інноваціями. У майбутньому не буде місця тим, хто вчасно не змінився.

Коли мова заходить про найбільш розвинені галузі в Україні, експерти майже завжди називають аграрну промисловість та ІТ-індустрію. Однак думки кардинально розходяться, коли мова йде про майбутнє цих галузей.

Потенціал аграріїв зазвичай пов'язують із сприятливими природними характеристиками країни, високими обсягами виробництва, експортною орієнтацією та приростом населення Землі. У цифрах це виглядає вражаюче.

За останніми даними ООН, протягом наступних 30 років населення світу зросте з нинішніх 7,3 млрд людей до 9,7 млрд. При цьому споживання їжі на планеті, за різними оцінками, збільшиться на 60-100% відносно теперішнього.

Україна як друга за величиною країна Європи акумулює десяту частину світових запасів чорнозему і на 72,1% площі складається із сільськогосподарських угідь.

Сільське господарство зараз генерує близько 12% українського ВВП та близько 10% робочих місць, а експорт аграрної продукції протягом 2010-2016 років збільшився удвічі, досягнувши близько 40% усього експорту країни. Україна сьогодні входить до найбільших експортерів зернових культур у світі.

Проте ці очевидні успіхи насправді є пасткою для українських фермерів, більшість яких звикла неефективно виробляти лише дешеву сировину.

Протягом 2010-2017 років аграрний сектор в Україні зростав завдяки збільшенню виробництва соєвих бобів у 1,85 разу, подвоєння виробництва насіння соняшнику, збільшення в 1,75 разу зернових та зернобобових. За шість років частка первинної сільськогосподарської продукції в експорті зросла із 41% до 56%.

За даними FAOSTAT, ефективність використання землі в Україні за середньою врожайністю зернових культур удвічі нижча, ніж у США та країнах Західної Європи.

У грошовому еквіваленті українські аграрії отримують у два-три рази менше виручки з гектара, ніж їх західні колеги. Головні причини — слабка технологічність виробництва та низька додана вартість сировинної продукції.

Земля закінчилася

В українському сільському господарстві задіяно близько 80% земельного фонду країни. При цьому близько 50% плодючих ґрунтів перебувають у стані ерозії через недбале використання, а понад 20% площ засіяні соняшником.

Селяни не потрібні

Висока зайнятість у вітчизняному агросекторі — рудимент технологічної відсталості. При значно більших обсягах аграрного виробництва в західних країнах зайнятість у цій галузі не перевищує 2-3% робочої сили.

За оцінками компанії McKinsey, до 2030 року кількість робочих місць в АПК у розвинених країнах завдяки автоматизації скоротиться на 15-35%.

Інвестицій не буде

Обсяг прямих іноземних інвестицій в український агросектор досягав 776,9 млн дол у 2014 році, проте скоротився до 502,2 млн дол у 2016 році та до 500,1 млн дол у 2017 році. Крім незадовільних макроекономічних факторів в Україні, причиною цього спаду, на думку експертів, стала поступова втрата актуальності недержавних джерел фінансування для розвитку сільського господарства країни.

Тобто конкурентоздатність українського аграрного виробництва на глобальному ринку з кожним роком все більше знижуватиметься.

Встигнути змінитися

У дослідженні Всесвітнього економічного форуму зазначається 12 основних технологій, які визначатимуть майбутнє агросектору у найближчі 12 років. Кожна технологія принесе колосальну вигоду фермерам на глобальному рівні.

Технології моніторингу стану продукції збережуть від втрат 20 млн тонн їжі. Мобільні сервіси створять 200 млрд дол прибутку та зменшать втрати питної води на 100 млрд куб м. Аналітика великих даних створить понад 70 млрд дол прибутку фермерам та збільшить виробництво на 150 млн тонн.

Інтернет речей для стеження за ланцюгами поставок зменшить втрати продукції на 35 млн тонн. Блокчейн для обліку зменшить втрати продукції на 30 млн тонн. Точне сільське господарство зменшить витрати на 100 млрд дол, збільшить виробництво на 300 млн тонн та зменшить споживання води на 180 млрд куб м.

Альтернативна енергетика створить 100 млрд дол прибутку, додасть 530 млн тонн продукції та зменшить споживання води на 250 млрд куб м. Генномодифіковані продукти, мікробіомні технології та управління якістю землі за допомогою біологічно активних речовин принесуть аграріям 250 млрд дол прибутку.

Українські виробники лише приглядаються до технологій. За експертними оцінками, точне землеробство та різні інновації застосовуються в Україні лише на 3% земельного фонду, в основному — крупними аграрними холдингами.

Така ситуація значною мірою спричинена незнанням фермерами можливостей внутрішнього ринку агротехнологій та страхом перед необхідністю інвестувати значні ресурси у дорогі рішення міжнародних компаній.

Сировинний ІТ-сектор

Галузь дає робочі місця близько 100 тис українців, а її частка становить близько 4% ВВП. Проте це лише 0,35% загальносвітового ІТ-ринку. За даними ЕБА, з 2014 року по 2017 рік український ІТ-сектор зріс на 58%, проте майже весь обсяг галузі — це аутсорсинг, тобто сировина для іноземних продуктів.

Через це середній річний дохід українського програміста становить близько 19 тис дол, а європейського та американського — 55 тис дол і 100 тис дол відповідно.

З одного боку, для розвитку власних продуктів український ІТ потребує крупних замовників та значних інвестиції, стикаючись з монополіями міжнародних гігантів.

З іншого боку, в умовах економічної кризи в Україні серед усіх галузей лише аграрії показують значні фінансові результати та обсяги. Вони можуть інвестувати у власний розвиток, а головне — потребують інновацій заради виживання.

Отже, проблеми агросектору та ІТ-сектору є можливістю для співпраці та взаємного розвитку. Саме АПК, а не промисловість, має найбільші можливості стати фундаментом для розвитку українського хай-теку.

Аналіз, проведений кількома організаціями, показав великий спектр вітчизняних технологій, конкурентних у світі і доступних для українських фермерів.

Поєднавши дані AgTech-асоціації та Agritech-ініціативи, можна виділити зрілих українських гравців ринку, готових до масштабування своїх рішень.

У сегменті дистанційного зондування землі — компанії Kray Technologies, AeroDrone, UkrSpecSystems та ITEC. Серед інтеграторів комплексних рішень — DroneUA, SmartFarming, MegaDrone, AgroDrone.

SkokAgro — на ринку датчиків вологості ґрунту, пенетрометрів і метеостанцій. Серед провайдерів аграрного програмного забезпечення — Cropio, TVIS, Klever Systems. Для аграрного контролю — AgriEye, PreAgri, Агроонлайн, Fieldlook.

Інвестиційний банк Goldman Sachs передбачає зростання глобального ринку аграрних технологій до 240 млрд дол протягом наступних п'яти років.

Майбутнє — сьогодні

Уже зараз на "безлюдних" заводах компанії Tesla тисячі автомобілів збирають роботи під наглядом висококваліфікованих інженерів. Те саме відбувається з сільським господарством. У 2017 році на експериментальній фермі у Британії вдалося виростити та зібрати врожай повністю без участі людей.

Комбайни уже вміють працювати на полях без водіїв, а програми натренувалися ухвалювати найбільш оптимальні рішення щодо сільськогосподарських операцій.

Сигнали від датчиків про хімічний склад ґрунтів, вітер, інтенсивність сонця, вологість, операції на кожному квадратному метрі поля, паразити і хвороби рослин збираються й обробляються за спеціальними алгоритмами.

В результаті фермер отримує рекомендації щодо застосування добрив, пестицидів, якості роботи персоналу, плану необхідних робіт, оцінки врожаю і навіть оптимальних цін для укладення контрактів.

Далі затверджені фермером рішення потрапляють на вхід програмного забезпечення самокерованої сільськогосподарської техніки.

Весь персонал поєднаний в єдину систему, де видно роботу кожного працівника та відповідні фінансові результати. Це дозволяє застосовувати сучасні системи мотивації працівників та прив'язувати ефективність до винагороди. Це вже реальність, а фермерство все більше схоже на комп'ютерну гру.

Потрібно усвідомити, що багаті природні ресурси більше не врятують українських фермерів від необхідності вчитися, залучати інвестиції та експериментувати з інноваціями. У майбутньому не буде місця тим, хто вчасно не змінився.

Джерело: ОЛЕКСІЙ ЖМЕРЕНЕЦЬКИЙ

З глибоким сумом сповіщаємо

evgeniu — Tue, 26 Dec 2017 14:34:16 GMT

З глибоким сумом сповіщаємо, що після тривалої хвороби у віці 67 років відійшов у вічність академік НААН України, відомий вчений у галузі управління проектами та інженерії агротехнічних систем, доктор технічних наук, професор, заступник директора Національного наукового центру «Інститут механізації та електрифікації сільського господарства» НААН України, завідувач відділу технічного сервісу і моделювання технологічних систем,

СИДОРЧУК Олександр Васильович.

Скільки добра Він зробив ближнім! Його любили і цінували за життя! З Його смертю ми втратили частинку себе. Висловлюємо глибоке співчуття рідним і близьким покійного.
Ми дуже Вам співпереживаємо!

Парастас - 26.12.2017 р. о 20:00 год.
Похорон - 27.12.2017 р. о 12:00 год.

Яворівщина і альтернативна енергія: на Львівщині відкрили потужну сонячну електростанцію

evgeniu — Sat, 29 Apr 2017 22:52:23 GMT

28 квітня, у Яворівському районі відкрили наземну фотоелектричну сонячну електростанцію “Озерна”, потужністю 9,9 МВт.

«Це відкриття стає талісманом енергозбереження у якості інвестицій дорожньої карти на Львівщині, в Україні, на перспективу», «Коли я приїжджаю до Львова, то переконуюся, що це – генератор ідей, генератор виконання обіцянок, генератор залучення інвестиції, а тепер генератор розвитку енергетики», – зазначив під час урочистого відкриття електростанції перший віце-прем’єр-міністр – міністр економічного розвитку і торгівлі України Степан Кубів.

«Сьогоднішні 10 МВт – це символічний позитивний внесок в енергетичну незалежність держави. Справами ми демонструємо, що Україна росте, розвивається, і в ній здатні функціонувати модерні сучасні технології», – наголосив голова Львівської ОДА Олег Синютка.
Електростанція займає площу 14,6 га, а загальна потужність встановлених сонячних панелей (фотоелектричних модулів JASolar) становить 9,9 МВт. СЕС вироблятиме близько 11 000 000 кВт/год. на рік.

Як повідомив директор ТзОВ «ЛігАгро» Олександр Гирич, електростанція почала працювати 1 березня 2017 року. На території 14,62 га встановлено 37 500 фотоелектричних модулів JASolar, китайського виробництва. Очікується, що електростанція вироблятиме близько 11 000 000 кВт/год на рік.

Компанія продаватиме електроенергію за зеленим тарифом держпідприємству «Енергоринок». У будівництво електростанції інвестували понад $10 млн, залучених від латвійського «Балтінвест Холдингу», і розраховують, що вони окупляться за шість років.

Фото Павла Паламарчука

Упродовж наступних року-двох поруч збудують ще одне фотоелектричне поле, потужністю до 10 МВт. Олександр Гирич уточнив ZAXID.NET, що компанія взяла у довготермінову оренду земельну ділянку, площею 41,7 га, тож у перспективі після другої черги, може бути збудована і третя черга.

Електростанція займає площу 14,6 га, а загальна потужність встановлених сонячних панелей (фотоелектричних модулів JASolar) становить 9,9 МВт.

Джерело