MENU

15:21
Про засідання Президії НААН та найближчій перспективі фундаментальні дослідження
25 вересня 2014 року в актовій залі Національної академії аграрних наук України відбулося засідання Президії, на якому було заслухано та обговорено доповіді заступника директора Інституту захисту рослин НААН С.В. Ретьмана «Наукові основи розроблення ефективних систем захисту сільськогосподарських культур від шкідників» та співдоповідь академіка НААН, професора кафедри ентомології ім. проф. М.П. Дядечка Національного університету біоресурсів і природокористування України (НУБіП України) В.П. Федоренка.
Президія Національної академії аграрних наук України відзначає, що в рамках програми наукових досліджень (ПНД) «Захист рослин та фітосанітарна безпека» в останні роки колективом Інституту захисту рослин НААН та співвиконавцями програми виконано значний обсяг досліджень з розробки зональних систем фітосанітарного оздоровлення агроценозів основних сільськогосподарських культур та багаторічних насаджень. Теоретично обґрунтовані сучасні заходи захисту рослин з урахуванням генетичної стійкості сорту.
В обговоренні прийняли участь: Іващенко О.О., академік-секретар Відділення рослинництва НААН, доктор с.-г. наук, академік НААН; Рудюк А.М., директор Департаменту землеробства Міністерства аграрної політики та продовольства України; Саблук В.Т., завідувач лабораторії фітопатології та ентомології Інституту біоенергетичних культур та цукрових буряків НААН, доктор с.-г. наук, професор; Калашніков В.Б., заступник директора Департаменту фіто санітарної безпеки, начальник управління захисту рослин Державної ветеринарної та фітосанітарної служби України; Швартау В.В., заступник директора з наукової роботи Інституту фізіології та генетики НАНУ, член-кореспондент НАНУ, доктор біол. наук; Карасик Ю.М., генеральний директор товариства з обмеженою відповідальністю «Агро-Холдинг МС».
DSC_0003.JPG
Інститут захисту рослин НААН є єдиним науковим центром в Україні, де комплексно розробляються різні елементи систем інтегрованого захисту сільськогосподарських культур із використанням імунологічного, хімічного, біологічного, агротехнічного методів.
Ентомологи Інституту в тісній співпраці з селекціонерами наукових установ системи НААН створили сорти сільськогосподарських культур, які стійкі до окремих шкідливих організмів або мають ознаку комплексної стійкості. За допомогою молекулярно-генетичних маркерів (ПЛР-аналізу) проводиться оцінювання новітніх сортів пшениці м'якої вітчизняної та зарубіжної селекції. Виявлено 17 сортозразків, стійких до внутрішньостеблових шкідників.
Науковцями Інституту внесено істотні зміни в регулюванні використання хімічного методу за використання розроблених критеріїв біологічної та екотоксикологічної оцінки пестицидів. Враховуючи важливість в екологічному аспекті знань спектру дії препаратів, Інститутом захисту рослин НААН проводяться комплексні дослідження 75 нових діючих речовин та препаративних форм інсектицидів.
DSC_0010.JPG
Сучасними етапами розвитку захисту рослин є біоценотичний підхід до побудови систем захисних заходів, що ґрунтується на використанні прийомів і методів регулювання, взаємодією рослин-продуцентів і консументів всіх порядків в агробіоценозах. Оновлені інтегровані системи захисту рослин поєднують інформаційні, організаційно-господарські, агротехнічні, біологічні, хімічні та інші методи, які упереджують хімічне та біологічне забруднення агроекосистем, сприяють їх саморегуляції, збереженню довкілля і забезпечують отримання високоякісної конкурентоспроможної рослинницької продукції.
В найближчій перспективі фундаментальні дослідження будуть спрямовані на:
  1. Моніторинг і прогноз шкідливих видів в агроекосистемах на базі інформаційних систем (ГІС-технологій).
  2. Подальший розвиток генетичних підходів, які ґрунтуються на створенні й вирощування стійких до фітофагів сортів і гібридів.
  3. Розробку мікробіологічних засобів захисту сільськогосподарських культур та технологій застосування ентомофагів із урахуванням зазначених змін незворотного антропного характеру.
  4. Оновлення інтегрованих систем захисту сільськогосподарських культур, їх адаптація до сучасних технологій вирощування.
  5. Антирезистентну стратегію використання інсектицидів, спрямовану на зниження у шкідливих організмів резистентних форм.
  6. Оцінку фіто санітарного ризику карантинних об’єктів. Дослідження спрямовані на гармонізацію Українського фітосанітарного законодавства до міжнародних норм і стандартів в галузі карантину і захисту рослин. Зокрема, в 2011 році Інститутом захисту рослин НААН розпочато роботу в рамках міжнародного проекту EUPHRESCO ІІ «Поглиблення та посилення кооперації між фіто санітарними дослідницькими програмами».
DSC_0018.JPG
DSC_0012.JPG
Категорія: Новини уряду, управлінь та організацій | Переглядів: 517 | Додав: evgeniu | Теги: перспективі фундаментальні дослідже, НААН | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
ComForm">
avatar