Відділ механізації

17 вересня 2014 р. відбулось засідання бюро Президії НААН із розгляду питання «Про наукове забезпечення розвитку звірівництва і кролівництва в Україні», на якому  заслухано  доповідь заступника директора з наукоовї роботи Черкаської дослідної станції біоресурсів НААН кандидатата с.-г. наук Гончара О.Ф.
В обговоренні доповіді взяли участь заступник Департаменту тваринництва Мінагрополітики України Піщолка В.А., президент Асоціації зваірівників України кандидат с-г наук  Дикий О.І., начальник відділду ТОВ «Біотестлаб» доктор вет. наук Бойко П.К., генеральний директор директора ТОВ «Кролікофф» Огородній В.В., заступник директора з інноваційно-наукової діяльності Інституту біології тварин НААН кандмдат вет. наук Лесик Я.В.в.о.академіка-секретаря Відділення зоотехнії НААН доктор с-г. наук, професор Жукорський О.М.  Взявши участь у обговоренні, віце-президент НААН академік Бащенко М.І. підкреслив, що є наочною тенденція до поступального розвитку хутрового звірівництва і кролівництва в промислових підприємствах і господарствах населення та важливість підвищення ефективності його наукового забезпечення.


Незважаючи на те, що кролівництво вважається допоміжною галуззю тваринництва, воно завжди мало вагомий внесок у вирішення м’ясної та хутрової проблем та зайнятості населення.
  Конкурентоспроможність при промисловому розведенні норок, лисиць і песців досягається завдяки їх багатоплідності, зростанню попиту на хутро завдяки  його високим товарним якостям та різноманітності забарвлення, а також збільшенню виробництва при зниженні виробничих витрат. Сукупність цих чинників дозволяє вважати цей напрям вітчизняного аграрного виробництва експортоспроможним з потужним потенціалом розвитку.
 До проблем вітчизняного звірівництва і кролівництва відноситься дефіцит селекційного поголів’я, який покривається імпортом генетичних ресурсів з країн  Європейського Союзу (Королівство Данія, Королівство Нідерландів, Республіка Польща). Так, у  2013 р. імпортовано 19,2 тис. кролів. Племінне поголів’я хутрових звірів, яке становить близько 20 тис. голів, практично все імпортоване. Така ситуація зумовлює імпортозалежність країни і стримує розвиток галузі.

У світовому виробництві хутра Україна займає 18 позицію з щорічним виробництвом 400 тис. шкурок, що становить 0,8 %; частка виробництва хутра лисиці та песця взагалі мізерна, і не задовільняє внутрішній попит. У 2013 р. експортовано хутра на  4 млн доларів США,  імпортовано на 1,7 млн, а виробів із хутра відповідно на 6,6 млн і  26 млн доларів США.

За розрахунками науковців поголів’я кролів у всіх категоріях господарств України до 2017 р. цілком можливо збільшити у 2,2 раза, норок у 1,5 раза, лисиць і песців - в 2 рази та середньорічне виробництво м’яса кролів – 70 тис. тонн (1,75 кг на оду людину), кролешкурок - 15 млн шт., шкурок норок –  800 тис. шт., нутрій  –  8 млн шт., лисиць - 2 тис. та 2 тисячі шкурок песця).
Досягнення зазначених параметрів виробництва не можливе  без належного наукового супроводу  установ Національної академії аграрних наук України, зокрема Черкаської ДС біоресурсів, Інституту тваринництва, Закарпатської ДСДС та Прикарпатської ДСДС, а також профільних кафедр Національного університету біоресурсів і природокористування та Миколаївського національного аграрного університету.
За останні роки проведено генетичну паспортизацію кролів новозеландської білої, каліфорнійської, сріблястої породи та їх гібридів за (AG)₉C, (GA)₉C, (ACC)₆G ISSR-маркерами.
Науковцями обгрунтовано показники інтенсивності та екстенсивності епізоотичного процесу при хворобах норок, песців, лисиць, розроблено і впроваджено у виробництво нові вітчизняні ветеринарні профілактичні та лікувальні препарати при захворювань хутрових звірів: Ентеромікс, Дермамікс, Тріхомікс. Розроблено ряд перспективних програм селекційно-племінної роботи для господарств, що спеціалізуються на вирощуванні хутрових звірів і кролів, впроваджено у виробництво 15 наукових розробок, отримано 10 охоронних документів на корисну модель та винахід, затверджено 11 технічних умов на кормові та лікувально-профілактичні добавки для різних видів хутрових звірів, 10 методичних рекомендацій, настанов та інструкцій.
Науковцями НААН розпочате створення нових конкурентоспроможних вітчизняних генотипів  норок шляхом покращення якісних характеристик волосяного покриву з прилиттям крові короткошерстих тварин, що дасть змогу вести селекцію як за показниками відтворення так і за якістю хутра і в подальшому завершити створення високопродуктивних популяцій тварин з конкурентоспроможною хутровою продукцією.
Президент Академії академік НААН Гадзало Я.М. підбив підсумки обговорення, наголосивши на удосконаленні існуючих та розробленні нових методів селекції, відтворення, утримання і годівлі хутрових звірів та кролів, створенні акредитованих  і сертифікованих згідно з ISO./IEC 17025:2005 генетичної, імунобіологічної, біохімічної та мікробіологічної лабораторій.
Члени Президії НААН підтримали пропозиції з розроблення Програми розвитку кролівництва, якоа передбачає створення у дослідних господарствах  мережі НААН 24  кролеферм.