Відділ механізації

За наших часів усе очевиднішим стає той факт, що діяльність, спрямована на запобігання нещасним випадкам на виробництві та професійним захворюванням, не може обмежуватися рамками законодавчої та нормативно-правової бази, що передбачає проведення організаційно-технічних, санітарно-гігієнічних і лікувально-профілактичних заходів.

Забезпечення безпеки праці має стати пріоритетною метою та внутрішньою потребою кожної людини. Тільки тоді можна говорити про безпеку життєдіяльності кожного працівника.

Одним із найбільш ефективних шляхів досягнення поставленого завдання є виховання культури безпеки працівників як основи існування та найважливішої ідентифікаційної ознаки будь-якого підприємства.

Культура безпеки містить такі елементи:

- структуру управління охороною праці;

- стилі розв'язання конфліктів, розслідування інцидентів;

- діючу систему комунікації;

- положення співробітника на підприємстві;

- корпоративну символіку;

- політику підприємства, організаційні заборони і традиції.

Корпоративна культура підприємства дає можливість, по-перше, орієнтувати всі підрозділи та окремих осіб на досягнення загальних цілей, пов'язаних зі зниженням ризиків у сфері охорони праці, по-друге, стимулювати прихильність співробітників до ідеї безпечного ведення робіт і, по-третє, полегшити продуктивну комунікацію між ними.

Безпека праці на підприємстві містить два взаємозалежні аспекти:

- зовнішній визначає взаємодію підприємства та соціуму, коли ризики у сфері безпеки праці можна знизити за рахунок спеціально розроблених превентивних заходів;

- внутрішній регулює взаємодію підприємства в цілому та працівника зокрема як колективного й індивідуального суб'єктів.

Формування культури безпеки праці- це інтеграційний процес зі створення безпечних і здорових умов праці. Він ґрунтується, з одного боку, на досягненнях науки, а з іншого- на практичних заходах щодо зниження ризиків. Тільки внутрішня культура, корпоративна гордість за причетність до спільної важливої справи виховують зі співробітників відданих працівників за інтереси підприємства щодо системного підходу до управління охороною праці. У результаті логіка розвитку підприємства набуває спрямованості на запобігання нещасним випадкам і професійним захворюванням та одночасно на поступальний індивідуально-професійний розвиток і самореалізацію людини на робочому місці.