Відділ механізації

Віце-президент НААН Ануш Балян та радник президії НААН Леонід Новаковський взяли участь у комітетських слуханнях Верховної Ради України з обговорення проектів законів України щодо наукової та науково-технічної діяльності (реєстр. №2244 а, реєстр. № 2244 а-1, реєстр. №2244 а-2, реєстр. № 2244 а-3). Законопроекти пропонують різні моделі реформування сфер управління, фінансування та євроінтеграції української науки.

На слухання були запрошені представники міністерств та відомств, обласних державних адміністрацій, національних академій наук, громадських наукових організацій, директори наукових установ, проректори з наукової роботи вищих навчальних закладів, науковці.

Фото: Інна Михальченко, прес-служба Профспілки працівників освіти і науки України

Нове законодавство повинно створити умови для повноцінної інтеграції української науки у світовий дослідницький простір, так вважає наша фахова спільнота. Для досягнення цієї мети є різні шляхи. Сьогодні маємо аж чотири законопроекти про наукову і науково-технічну діяльність, зареєстровані в парламенті. У чому їх спільні й відмінні риси, яку вони мають перспективу – про це йшлося під час слухань у Комітеті Верховної Ради України з питань науки і освіти.

Головна мета нового законодавства – створити умови для повноцінної інтеграції української науки в світовий дослідницький простір, щоб український науковий, інноваційний продукт міг на рівних конкурувати в Європі та світі. Про це заявила Лілія Гриневич, Голова Комітету з питань науки та освіти під час брифінгу перед Комітетськими слуханнями щодо нового закону про науку та науково-технічну діяльність 16 вересня 2015 року.

На думку Голови Комітету, новий закон повинен бути сумісним з європейським науковим простором. Зокрема, відповідати принципам бюджетної прозорості, чесної конкуренції, максимальної відкритості ринку праці для всіх дослідників, академічної мобільності, а також активно сприяти обігу, передачі наукової інформації та  трансферту технологій. “Європейський ринок Україна має завойовувати інноваційним продуктом. І у нас є всі можливості зробити це”, – сказала Лілія Гриневич.

Також нове законодавство має відповідати рекомендаціям минулорічних Парламентських слухань “Стан та законодавче забезпечення розвитку науки та науково-технічної сфери держави”. Ще одним завданням є демонополізація науки. “Важливо не виростити нового дракона, замінивши одну забюрократизовану монополізовану систему іншою”, – наголосила Лілія Гриневич.

Під час комітетських слухань розглянули чотири законопроекти про науку та науково-технічну діяльність (№№ 2244а, 2244 а-1, 2244 а-2, 2244 а-3). Законопроект 2244а представив М.В. Стріха, заступник міністра освіти і науки. Присутні також заслухали доповіді: І. Г. Кириленка щодо законопроекту 2244а-1, І. М. Мриглода щодо законопроекту 2244а-2 та В. А. Чебанова щодо законопроекту 2244а-3. Під час слухань не ухвалювали рішення щодо того, який законопроект брати за основу, оскільки не було кворуму депутатів. Рішення ухвалюватимуть члени Комітету на засіданні Комітету.

“Урядовий законопроект є найкращою основою для подальшої роботи”, – зазначила голова Комітету з питань науки та освіти Лілія Гриневич. Водночас вона вказала на низку принципових моментів, на які урядовцям слід звернути увагу у своєму документі. Зокрема, йдеться про розширення прав наукових закладів, поліпшення соціального статусу вчених, а також залучення молодих вчених до формування наукової політики.

У слуханнях взяли участь народні депутати, представники міністерств та відомств, обласних державних адміністрацій, національних академій наук, громадських наукових організацій, директори наукових установ, проректори з наукової роботи вищих навчальних закладів.

Для довідки. Необхідність розробки нового законодавства про наукову та науково-технічну діяльність було визначено під  час Парламентських слухань “Стан та законодавче забезпечення розвитку науки та науково-технічної сфери держави”, що відбулися 2 липня минулого року. Розробку нового закону передбачено Коаліційною угодою та Програмою дій уряду.

Докладніше – читайте на сторінках газети  “Освіта України”

Відео: Дмитро Погорєлов, Тарас Руденко
Освітній портал “Педагогічна преса”