Відділ механізації

Дніпропетровський холдинг «Агро-Союз» не в змозі сьогодні розрахуватися з боргами. Суди по всій країні завалені позовами від кредиторів проти його компаній.
 

Про це повідомляє AgroPortal.ua. Журналісти видання направили письмовий запит про поточну ситуацію в компанії, але її керівництво і засновники відповіли мовчанням, і інформацію для аналізу журналісти взяли з відкритих джерел.
Загальна сума непогашеного боргу приватного акціонерного товариства на 1 січня 2015 року з інформації AgroPortal.ua становила 288400000 грн, з яких 105 500 000 грн припадає на борги перед контрагентами (дилерами, підрядниками, постачальниками). Ще 144 200 000 грн - це банківські кредити.

+29 Жовтня Господарський суд Львівської області задовольнив позовну заяву ТОВ «Зернотрейдер» з Дніпропетровської області і ухвалив рішення порушити справу про банкрутство ТОВ «Виробниче підприємство« Агро-Союз ». А значить - ввести керуючого і встановити мораторій на задоволення вимог інших кредиторів.

За словами журналістів AgroPortal.ua, «Агро-Союз» не вдається нині заробляти не тільки на продажу технологій. Реалізація сільгосптехніки і запчастин, стабільно годуюча компанію з 1991 року перетворилася на цілу проблему через тих же «фінансових головоломок» з дилерами та постачальниками. Як відзначає керівник відділу запчастин хмельницької компанії «Агропромтехніка» Іван Загоруйко, дніпропетровський холдингу практично пішов з ринку сільськогосподарської техніки і запчастин, закривши свої підрозділи в багатьох областях.

У на початку 2015 року представники аргентинської компанії Pierobon, за ліцензією якої протягом багатьох років дніпропетровці випускали посівні комплекси Turbosem, поскаржилися на важкий фінансовий стан підприємства і повідомили, що зайняті пошуком нових партнерів в Україні.

Однак знаючі люди кажуть, що передумови до кризи через прудкість конкурентів "намалювалися" набагато раніше, коли в розпал економічної кризи 2008 року «Агробудівельний альянс« АСТРА »раптом став офіційним дилером провідного німецького виробника безвідвальної техніки Horsch.

До цього часу збирання деяких моделей ґрунтообробної та посівної техніки Horsch здійснювалася на потужностях «ВП« Агро-Союз ». Поява потужного конкурента сплутало всі карти - все більше замовників воліли купувати «європейське якість не української збірки».

Оскільки ця компанія з виробництва, реалізації та сервісу сільгосптехніки вважається однією з ключових і прібилеобразующіх в багатопрофільному холдингу ПрАТ «Агро-Союз», очевидно, що процедура її банкрутства - пряма загроза для подальшого функціонування «материнської» структури.
Холдинг працював на ринку України 24 року.
 

Дніпропетровський холдинг «Агро-Союз» не в змозі сьогодні розрахуватися з боргами. Суди по всій країні завалені позовами від кредиторів проти його компаній.

А у відношенні ТОВ «Виробничого підприємства« Агро-Союз »днями ініційована процедура банкрутства. Загальна сума претензій, за даними Єдиного державного реєстру судових рішень, - понад 300 млн грн.

Щоб визначити причини фінансового краху «агрокультурної компанії» Сергія Прокаєва іВолодимира Хорішко, капіталізацію якій всього п'ять років тому інвестаналітики оцінювали в $ 160 млн, AgroPortal.ua  провів ексклюзивне розслідування. Разом з експертами ми спробуємо спрогнозувати, чи є майбутнє у колишнього лідера аграрних новацій, піонера і проповідника технології no-till в Україні.

У боргах як у шовках

З початку поточного року «Агро-Союз» забув про борги і перестав оплачувати свої кредитні зобов'язання. На письмовий запит AgroPortal.ua про поточну ситуацію в компанії і плани на майбутнє, її керівництво і засновники відповіли красномовним мовчанням, інформацію для аналізу ми взяли з відкритих реєстрів.

Фінансова звітність емітента ПрАТ «Агро-Союз» (база даних Агентства з розвитку інфраструктури фондового ринку smida.gov.ua) наочно підтверджує, що справи у компанії сьогодні не надто.

Загальна сума непогашеного боргу приватного акціонерного товариства на 1 січня 2015 становила 288 400 000 грн, з яких 105 500 000 грн припадає на борги перед контрагентами (дилерами, підрядниками, постачальниками). До речі, на думку старшого аналітика інвестиційної групи «АРТ-Капітал» Андрія Патіоти, компанія не впоралася з борговим навантаженням з причини того, що частина її була деномінована у валюті.

Ще 144 200 000 грн - це банківські кредити. Цікаво, що самі великі позики (майже половина від загальної суми заборгованості) з'явилися в 2013 році: 48 млн грн були взяті в «Укрексімбанку», 21,5 млн грн - в «Укргазбанку» і 25 млн грн - в ПУМБ. До цього компанія кредитувалася не так активно.

І поки банки через суди намагалися домогтися дозволів на вилучення та реалізацію заставного майна, постачальники зробили «хід конем». +29 Жовтня Господарський суд Львівської області задовольнив позовну заяву ТОВ «Зернотрейдер» з Дніпропетровської області і ухвалив рішення порушити справу про банкрутство ТОВ «Виробниче підприємство« Агро-Союз »(ЄДРПОУ 31682313). А значить - ввести керуючого і встановити мораторій на задоволення вимог інших кредиторів.

Оскільки ця компанія з виробництва, реалізації та сервісу сільгосптехніки вважається однією з ключових і прібилеобразующіх в багатопрофільному холдингу ПрАТ «Агро-Союз» (ЄДРПОУ 24437204), очевидно, що процедура її банкрутства - пряма загроза для подальшого функціонування «материнської» структури.

Схоже, постачальники і банки чекають своїх виплат марно. Грошей у холдингу немає. За даними фінзвітності ПрАТ, загальний розмір боргових зобов'язань компанії більше вартості чистих активів (275200000 грн) і в 1,5 рази перевищує вартість її основних засобів (185 млн грн за залишковою вартістю).

Сподіватися на результати господарської діяльності не доводиться. За підсумками 2014 року холдинг отримав близько 10 млн грн збитку. Хоча ще в 2013 році прибуток «Агро-Союзу» становила 31700000 грн.

На півдорозі з «дев'яностих»

Керівник служби бізнес-проектів «АПК-Інформ» Родіон Рибчинський вважає, що основні причини краху компанії - системні помилки власників, їх якість управління бізнесом, а також недооцінка жвавості конкурентів.

На всьому підприємці виросли з «дев'яностих». Деякі так там і залишилися. Наприклад, в «Агро-Союзі» за 24 роки існування, так і не спромоглися упорядкувати діючу структуру. Засновники ніяк не могли переконати самих себе, що нерозумно займатися всім і відразу. Однак роз'єднаність бізнес-напрямків у складі холдингу, куди входить близько десятка різнопрофільних компаній - від сільськогосподарського та виробничого підприємств до будівельної фірми, авіаційного та кінологічного центру - бізнесу на користь не пішла. Навпаки, їх боргові зобов'язання ще сильніше погіршили ситуацію.

Звичка працювати з допомогою держдотацій зіграла злий жарт після Майдану. Модельне господарство холдингу «Агро-Союз», будучи базовим сільгосппідприємством Мінагропроду щодо впровадження інноваційних технологій в аграрній галузі, до недавніх пір щедро спонсорувалося з держбюджету. Приміром, в 2012 році компанія отримала 2,4 млн грн дотацій.Тепер же політика Мінагропроду змінилася - нинішнє керівництво намагається всіляко скинути з відомства баласт під виглядом таких «модельних» структур і, відповідно, практично їх не фінансує.

У кращі часи близько 20-25% доходу холдинг заробляв за рахунок консалтингових проектів і різноманітних навчальних програм в Україні, Росії і Казахстані («Школа рослинництва», «Школа тваринництва», семінари, майстер-класи, бізнес-проекти та ін.). Усього одна міжнародна конференція приносила йому близько $ 70-100 тис. Але в 2015 році він відмовився від проведення освітніх програм.

На думку аналітика «Фенікс-Агро» Валерії Пекін, згорнути «навчальну діяльність» корпорацію змусила нинішня неконкурентоспроможність на ринку агроконсалтингової послуг.

«Поки вони були в цій ніші одні, фермери і компанії платили їм величезні суми за навчання. Але після активізації в Україні нових консалтингових організацій, що запропонували підприємцям передові знання за більш адекватні суми, «Агро-Союз» залишився без клієнтів », - пояснює експерт.

Технічний облом

«Агро-Союз» не вдається нині заробляти не тільки на продажу технологій. Реалізація сільгосптехніки і запчастин, стабільно годуюча компанію з 1991 року перетворилася на цілу проблему через тих же «фінансових головоломок» з дилерами та постачальниками. З недобросовісним партнером мати справи ні продавці, ні покупці не бажали.

Природно, конкуренти швидко відчули слабину. Як зазначає керівник відділу запчастин хмельницької компанії «Агропромтехніка» Іван Загоруйко, дніпропетровський холдингу практично пішов з ринку сільськогосподарської техніки і запчастин, закривши свої підрозділи в багатьох областях.

«У Західному регіоні ми частково встигли перехопити його клієнтів», - хвалиться він.

Відмовляються від співпраці з «Агро-Союзом» та зарубіжні компанії. Зокрема, в на початку 2015 року представники аргентинської компанії Pierobon, за ліцензією якої протягом багатьох років дніпропетровці випускали посівні комплекси Turbosem, поскаржилися на важкий фінансовий стан підприємства і повідомили, що зайняті пошуком нових партнерів в Україні.

Однак знаючі люди кажуть, що передумови до кризи через прудкість конкурентів "намалювалися" набагато раніше, коли в розпал економічної кризи 2008 року «Агробудівельний альянс« АСТРА »раптом став офіційним дилером провідного німецького виробника безвідвальної техніки Horsch.

До цього часу збирання деяких моделей ґрунтообробної та посівної техніки Horsch здійснювалася на потужностях «ВП« Агро-Союз ». Поява потужного конкурента сплутало всі карти - все більше замовників воліли купувати «європейське якість не української збірки».

Недобросовісний партнер

Криза кадрів погано вплинув на компанію. Поки у власників було прагнення розвивати матеріально-технічне забезпечення, в корпорацію йшли працювати кращі уми. З трьох тисяч співробітників в холдингу тепер залишилося менше п'ятисот чоловік. За останні півтора року пішов майже весь кадровий склад найманих топів.

Як відзначають екс-співробітники холдингу, головний результат роботи команди впродовж полягав зазвичай в тому, «хто кого швидше проковтне» в рамках деградуючою бюрократичної машини.

«Робота менеджерів у відділах продажів переважно полягала в тому, щоб придумувати байки для постачальників, чому знову для них грошей немає», - розповідає колишній менеджер агрохолдингу Геннадій Стрільців.

«Хоча свого часу це було найкраще в Україні підприємство у своєму напрямку, тепер же - унікальна пристань для демагогів і бажаючих втратити час у своєму професійному житті», - відгукується про екс-роботодавця один з колишніх співробітників.

За словами старшого консультанта рекрутингової компанії Brain Source International ОльгиШтиль, через несумлінне поведінки компанії на ринку сьогодні деякі роботодавці категорично не бажають бачити серед своїх майбутніх співробітників кандидатів з досвідом роботи на підприємствах входять в «Агро-Союз».

«У них є ряд претензій до організації робочого процесу в даній структурі. Виною тому специфічна корпоративна культура », - уточнює вона.

Куди пішла валюта

У сформованій ситуації - вливання сторонніх інвестицій в капітал надали б істотну підтримку холдингу. Але ж фінансова допомога «Агро-Союзу» вже була! У 2010 році Володимир Хорішко та Сергій Прокаєв отримали $ 40 млн за продаж неконтрольного пакета акцій Horizon Capital.Ось тільки куди зникли ці гроші, нам, на жаль, ніхто не сказав. І до цілей, на яких їх планували витратити, компанія не наблизилася ні на йоту.

Як запевняла нинішній міністр фінансів Наталя Яресько, яка очолювала в той час Horizon Capital в Україні, інвестиції дозволять швидко збільшити вартість активів «Агро-Союзу» з подальшим публічним розміщенням акцій корпорації на IPO. Насправді все виявилося інакше.

Зараз ні керуючі партнери Horizon Capital, ні його прес-служба на питання з приводу співпраці з «Агро-Союзом» не відповідає. Листи та дзвінки журналістів AgroPortal.ua співробітники посилено ігнорували.

Варіантів такої дивної поведінки міноритаріїв може бути декілька. Перший - незважаючи на публічні заяви про початок співпраці власників «Агро-Союзу» і колишнього керуючого партнера Horizon Capital Наталії Яресько до реальної угоди так і не дійшла. Побічно цю версію підтверджує відсутність на smida.gov.ua якої-небудь інформації про зміну складу власників, які володіють більше 10% акцій, в 2010-2011 роках. Не дарма ж Андрій Патіота здивувався, чому допитливий Horizon Capital, зважившись інвестувати в капітал, не зумів розгледіти майбутніх проблем з обслуговуванням боргу.

Варіант другий - отримані від нових партнерів гроші були банально виведені з акціонерного капіталу в зарубіжні офшори. Проте шанси провернути подібну аферу без відома керуючого фонду мінімальні. Скільки коштувало таке «схвалення» учасники ринку не знають, але стверджують, що Наталя Яресько не могла не помітити, як інвестиції фонду «зливають» на рахунки закордонних банків. Можливо, це та істина, яку мовчазно приховує Horizon Capital.

Перспектива в M & A

За спостереженнями голови Асоціації фермерів і приватних землевласників у Дніпропетровській області Леоніда Каніблоцкого, компанія змістила основний акцент своєї діяльності в сільське господарство. І якщо в колишні часи рослинництво і свинарство в річній виручці корпорації не перевищувало 40% доходу, то тепер аграрний бізнес - основне джерело доходу.

При цьому відсутність інтересу у іноземних кредиторів і повна непублічність роблять компанію малопривабливим об'єктів для чесної реструктуризації боргів.

Враховуючи, що на останніх зборах акціонерів були спроби вирішити питання про погашення кредиторської заборгованості до 120 тис. Грн, грошей для повернення більших боргів у компанії просто немає.

Невеликий земельний банк - всього 12 тис. Га - Не додає холдингу ваги в очах потенційних покупців. А ефективність роботи на землі за допомогою технології no-till зробило його поля привабливими об'єктами для придбання (оренди). В середньому на обробку 1 га за технологією точного землеробства витрачається вдвічі менше коштів, ніж при класичній почвообработки.Крім того, на ділянках, де no-till використовується більше п'яти років, врожаї зернових та олійних вдвічі більше. Ось тільки чи зважаться розпрощатися з основною частиною бізнесу дніпропетровські підприємці, щоб розрахуватися з багатомільйонними боргами - велике питання