Насправді ж в умовах оборонного бюджету варіантів державної допомоги вітчизняним аграріям обмаль. Можливості прямого бюджетного фінансування агросектору доволі обмежені. Тому пріоритетними завданнями Мінагрополітики є створення умов для пожвавлення ділової активності у галузі та заощадження підприємцями максимальної кількості коштів для розвитку власного бізнесу. Однією із таких умов є дерегуляція – істотне зменшення втручання держави у приватний сектор.
Їх завдання – забезпечення умов для внутрішньої ефективності та зовнішньої конкурентоспроможності зернового ринку. Півроку дії цих нововведень – і ми вийшли за рекордний за роки незалежності показник експорту – 34.8 мільйонів тонн зернових.
Що ж саме було зроблено? Передусім, ми скасували обов’язковість карантинного сертифікату для внутрішніх перевезень зернових та олійних культур. Тепер українці не гаятимуть час і ресурси, не сплачуватимуть кілька разів за переміщення товару через карантинні зони, швидше постачатимуть товар із меншими витратами за логістику. Економічний ефект від цієї зміни оцінюється в понад 1 мільярд гривень.
Серед інших нововведень:
- скорочено уп’ятеро терміни видачі фітосанітарного та карантинного сертифікатів з 5 діб до 24 годин. Таким чином було мінімізовано ризики простою; зменшено логістичні витрати та собівартість продукції. Економічний ефект – понад 1-2 мільярда гривень.
- скасовано сертифікати якості засобів захисту рослин та режим ліцензування операцій з імпорту засобів захисту рослин (ЗЗР) у 2015 році. Це дало можливість оперативно забезпечити ринок доступними ЗЗР; підвищити вимоги до їх якості; забезпечити умови для зниження вартості таких засобів;
- скасовано ліцензії на торгівлю пестицидами, проведення фумігації (Закон України від 02.03.2015 № 222 «Про ліцензування видів господарської діяльності»).
Важливі зміни торкнулися також галузі тваринництва, що наразі чи не найбільше потерпає від браку державної підтримки:
- скасовано ліцензії на торгівлю племінними ресурсами та промисловий вилов риби у внутрішніх водоймах та річках (Закон від 02.03.2015 № 222 «Про ліцензування видів господарської діяльності»);
- скасовано ветеринарні свідоцтва та свідоцтво виробника про якість, яким супроводжується кожна партія лову (Закон від 12.02.2015 № 191 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення умов ведення бізнесу (дерегуляція)»);
- знято обмеження щодо масштабу тваринницьких ферм та комплексів, які можуть претендувати на часткове відшкодування вартості будівництва та реконструкції (Закон від 13 січня 2015 року № 87 «Про внесення зміни до статті 17-2 Закону «Про державну підтримку сільського господарства України»). Тепер і малі виробники можуть стати адресатами цієї підтримки.
У питаннях дерегуляції аграрного сектору важливо знайти «золоту середину» - не просто дати повну свободу бізнесу, а обрати оптимальне поєднання можливостей для вільного його розвитку із дотриманням відповідності виробленої продукції європейським стандартам якості.
Адже, відмінивши усі існуючі ліцензії і сертифікати і, таким чином, повністю розв’язавши руки сільгоспвиробникам, ми можемо втратити нашу основну перевагу – високу якість продукції.
Наразі процес дерегуляції лише набирає обертів – попереду на нас чекає ще ряд важливих змін у агросекторі. Головне – впроваджувати їх помірковано, не нашкодивши ні бізнесу, ні кінцевому результату – продукції, з якою ми виходимо на міжнародні ринки.
