Відділ механізації

Найбільший виробник олії - агрохолдинг "Кернел" Андрія Веревського та морський термінал компанія "Ніка-Тера" сперечаються за територію в порту. Документи на права є в кожного. 
 

З початком осені агрохолдинг Андрія Веревського опинився у центрі логістичного скандалу. На морському терміналі "Ніка-Тера" у Миколаєві стверджують, що "Кернел" самовільно захопила частину земель, що належать терміналу та без погодження розмістила там своє майно. «Ніка-Тера» 31 серпня офіційно повідомила представників «Кернел» і приступило до роботи з демонтажу незаконної самобудови. За фактом інциденту ведеться перевірка правоохоронними органами. Адміністрація морського терміналу сподівається, що «Ойлтранстермінал» звільнить незаконно зайняту територію і не перешкоджатиме роботі «Ніка-Тери». Чи правий один з найбільших трейдерів порту, розбирався Agravery.com.

Фатальна інвентаризація

Агропромислова компанія «Кернел», яка є одним з лідерів України та Росії щодо експорту сільськогосподарської продукції та володіє на території Миколаєва терміналом ТОВ «Ойлтранстермінал», використовує незаконні методи заволодіння чужою власністю,  повідомили Agravery.com у прес-службі «Ніка-Тери». За словами прес-секретаря терміналу Юлії Матвеєвої,  на земельній ділянці ТОВ «МСП Ніка-Тера» без будь-яких законних на те підстав компанія «Ойлтранстермінал», що входить до холдингу Веревського, без узгодження з власником укладає бетонні плити і огорожу, розмежовує земельну ділянку, що належить «Ніка-Тері» на правах приватної власності. «Крім цього, незаконно прокладені газові труби, встановлені в'їзні ворота, вагончики і багато іншого майна ТОВ «Ойлтранстермінал», - зауважили в компанії.

За словами юрисконсульту підприємства Сергія Бєлокурова, суть конфлікту полягає в наступному: «Ніка-Тера» проводила інвентаризацію землі. Згідно плану розвитку підприємства, дані землі вирішили задіяти для оптимізації роботи структурних підрозділів підприємств, провели топозйомку, встановили, що територія, по якій проходить транспорт до «Ойлтранстерміналу», належить «Ніка-Тері». Відповідно, попередили підприємство і попросили забрати своє майно, яке знаходиться на даній території. Але, за словами юриста, у «Кернелі» не відреагували і компанія вирішила демонтувати чуже майно самостійно. «Є документ, що підтверджує право власності - це відповідний держакт на землю. За даним документом 139 тис. кв. м. належить «Ніка-Тері», в тому числі і ця територія», - каже Бєлокуров. Юрисконсульт «Ніка-Тери» повідомив, що перший лист було відправлено ще 21 серпня, але компанія ніяк не відреагувала.

Натомість на території порту з'явилися бійці невідомої охоронної фірми, екіпіровані щитами і палицями, одягнені у форму схожу на ту, що носили службовці ліквідованого спецпідрозділу «Беркут», стверджують представники «Ніка-Тери». Очевидці подій описують у соцмережах, що бійки між представниками сторін конфлікту тривали до глибокої  ночі.

Дорога до суду

У свою чергу, директор ТОВ "Ойлтранстермінал" Павло Линник заявив миколаївським ЗМІ, що ділянка землі зайнята підприємством на законних підставах.  «Представниками нашої компанії за погодженням з портом (є офіційні документи, що підтверджують наші домовленості) ще в 2007-2008 роках побудували дорогу, якою ми вільно користувалися, і ні один рік до досі до нас не виникало жодних претензій. Однак тепер керівництво «Ніка-Тери» (не заперечуючи факту колишніх домовленостей) порахувало, що їм це невигідно, і дало команду на демонтаж нашої власності. Природно, ми проти такого «самоуправства» з їхнього боку. Наша охоронна фірма намагається протистояти протизаконним діям «Ніка-Тери», - прокоментував він ситуацію. Линник порадив представникам порту звертатись до суду, якщо ті мають якісь питання. Але в компанії «не чують розумних доводів, вони просто розбирають дорогу, готуються до демонтажу інженерних комунікацій (трубопроводів, газопроводів, кабельних ліній), загострюючи ситуацію». За словами Линника, "Ойлтранстермінал" звернувся до міліції та прокуратури та готує судовий позов.

У агрохолдингу офіційно на запит видання не відповіли. Проте близькі до справи співробітники називають це «звичайним черговим судовим конфліктом», який незабаром вирішиться. «Нічого страшного в цьому немає», - зазначив на умовах анонімності представник «Кернел».

Розсудить тільки Феміда

Адвокат, керуючий партнер авокатського об'єднання «Правова група «Домініон» Олександр Пінчук зауважив, що даний конфлікт повинен бути переведений виключно в юридичну площину. «Виходячи з цього, вирішення ситуації буде залежати наявності правовстановлюючих документів на землю та інші об'єкти нерухомості конфліктуючих сторін», - каже він.

Юрист пояснив, що якщо компанія «Кернел» має належні документи, що підтверджують право власності або право користування об'єктами нерухомості (земля, споруди і тд), але доступ до цих об'єктівможливий виключно через територію сусідніх ділянок, то дана ситуація врегульована Земельним кодексом. «Сторонам необхідно укласти договір земельного сервітуту для доступу до своїх об'єктів. Якщо «Ніка-Тера» відмовляється укладати такий договір, у компанії «Кернел» залишається право звернення до суду для встановлення земельного сервітуту рішенням суду.

Як тільки підприємство "Ойлтранстермінал» дізналося, що для проїзду чи інших цілей йому потрібно використовувати земельну діялнку «Ніка-Тера», воно повинно самостійно ініціювати встановлення сервітуту в договірному порядку, розповідає Христина Мигаль, юрист юридичної компанії LA Group. У разі отримання відмови - звернутися до суду з позовом про встановлення земельного сервітуту. Оскільки підприємство «Ойлтранстермінал» таких дій не справило, то відповідно самовільно зайняло чужу земельну ділянку, вважає юрист.

"Оскільки відповідно до вимог Земельного кодексу України, право власності на земельну ділянку, а також право користування нею виникають з моменту державної реєстрації цих прав, використання підприємством "Ойлтранстермінал» чужої земельної ділянки без належного документа є в будь-якому випадку порушенням земельного законодавства", - каже вона. Таке порушення кваліфікується як самовільне зайняття земельної ділянки. За його порушення, за словами Мигаль, власник землі, яку захопили, може ініціювати притягнення порушника до цивільної (стягнення збитків), адміністративної чи кримінальної відповідальності.

Якщо за результатами перевірки заяви «Ніка-Тера» правоохоронні органи встановлять, що підприємство «Ойлтранстермінал» навмисне самовільно зайняло земельну ділянку, і такими діями компанії «Ніка-Тера» завдано значної шкоди, або «Ойлтранстермінал» самовільно здійснив будівництво будівель або споруд на самовільно зайнятій земельній ділянці, відповідальним особам компанії «Ойлтранстермінал» повинні оголосити підозра у вчиненні кримінального злочину, передбаченого статтею 197-1 КК України, зазначає Христина Мигаль.

У випадку з «Ніка-Тера», якщо вони впевнені, що їх територія зайнята компанією «Кернел» незаконно, без належних правовстановлюючих документів на право власності або право користування об'єктами нерухомості, компанія має право користуватися ділянкою на власний розсуд, в межах закону природно, зазначає Пінчук. «Демонтаж чужих незаконних споруд - це право власника земельної ділянки, якщо «Кернел» не доведе зворотного», - аргументує він.

У будь-якому разі, за словами юриста, даний конфлікт має вирішуватися правовими методами, в судових інстанціях, а не силовим методом. 

"Звичайно, як належний землекористувач компанія «Ніка-Тера» повинен вживати заходів в судовому порядку про звільнення самовільнозахопленіх земель, відшкодування шкоди і т.д. Але, оскільки відповідно до ст. 212 Земельного кодексу України, повернення самовільно зайнятих земельних ділянок провадиться за рішенням суду, то самовільний знесення чужих споруд або доріг посадовцями «Ніка-Тера» також суперечить закону", - каже Мигаль. Та додає, що «Ойлтранстермінал» цілком обґрунтовано зі свого боку може звернутися із заявою в правоохоронні органи із заявою про скоєння самоуправства посадовцями «Ніка-Тера». Стаття 356 КК України передбачає, що самоуправство - це самовільне, всупереч встановленому законом порядку, вчинення будь-яких дій, правомірність яких оспорюється окремим громадянином або підприємством, установою чи організацією, якщо такими діями була заподіяна значна шкода інтересам громадянина, державним чи громадським інтересам або інтересам власника. Санкція статті передбачає штраф до п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян

Марія Бровінська

Колаж: Agravery (фото: poltava.to,  nikvesti.com)