20:27 «AGROPORT West 2016» | |
 Сьогодні у Львові урочисто відкрили Міжнародний форум з розвитку фермерства «AGROPORT West 2016».Впродовж трьох днів роботи форуму заплановано проведення 19-ти програмних заходів за участю понад 150 компаній. На думку організаторів, форум має стати важливим кроком на шляху до ментального об’єднання фермерів України та єдиним професійним полем для обміну досвідом. За словами першого заступника міністра аграрної політики та продовольства України Ярослава Краснопольського, чиновники наразі працюють над тим, аби рівень українського сільського господарства і переробки відповідав європейським стандартам і підходам.   «Ми багато робимо для адаптації нашого законодавства до нормативів Європейського Союзу. Це дасть можливість нашим виробникам вийти на нові ринки збуту своєї продукції. Йдеться не лише про ринки європейських держав, а й про країни Близького Сходу, зокрема, Китаю», – підкреслив заступник міністра. Окрім цього, Ярослав Краснопольський додав, що у міністерстві розробляють заходи державної підтримки малого і середнього бізнесу, щоби у майбутньому суб’єкти підприємницької діяльності мали можливість зберегти сільськогосподарську культуру і створювати нові робочі місця.   Своєю чергою голова Львівської облдержадміністрації Олег Синютка зазначив, що область не може змагатися з південними та центральними регіонами України, де є величезні запаси чорнозему, водночас може запропонувати фермерам власну життєздатну модель організації сільського виробництва, яка дозволить конкурувати за формою і змістом з європейськими виробниками. «Ми вважаємо, що середні та малі господарства повинні стати основою аграрного бізнесу і в скорому часі взяти на себе найбільший тягар як у розвитку тваринництва, так і рослинницької галузі. Через це будемо ділитися з колегами власним успішним досвідом. В першу чергу, розповімо про проект успішних 500 сімейних підприємств, далі – презентуємо роботу кооперативів, які працюють за підтримки міжнародних проектів. Серед них – молочне господарство в Турківському районі. Окрім цього, поділимося досягненнями у лісовому господарстві. Зокрема, вже наступного місяця в Яворі плануємо відкрити нове деревообробне підприємство, а також презентуємо наші методи контролю в боротьбі з контрабандою і незаконною вирубкою лісу», – пояснив Олег Синютка. На відкритті міжнародного форуму був присутній і посол королівства Нідерландів в Україні Кейс Кломпенхаувер, який акцентував на тому, що сільське господарство є двигуном економіки України.
«Українські сільські виробники важко працюють для збільшення конкурентоспроможності, аби стати гарними гравцями європейського рівня. Тож наступним кроком у їх розвитку повинно бути покращення якості і позицій споживчої продукції доданої вартості на європейському ринку. Голанські знання і технології можуть підтримати українських виробників у їхньому русі», – запевнив посол і додав, що Нідерланди – це та країна, яка залишається довготривалим партнером України.   Мінагрополітики у рамках стратегії реформування галузі обіцяє надати малим і середнім виробникам пряму підтримку.Про це сьогодні під час відкриття Міжнародного форуму з розвитку фермерства «AGROPORT West 2016» у Львові повідомив перший заступник міністра аграрної політики та продовольства України Ярослав Краснопольський. Він зазначив, що запровадження прямої підтримки аграріїв нині стоїть дуже гостро, оскільки малим та середнім фермерам, які працюють на землі обсягом менше 500 гектарів, дуже важко виживати без банківського кредитування і уваги держави. «Акцент має бути максимально на прямій підтримці малого і середнього бізнесу. Наразі йдеться про 15,7 млн грн, які плануємо виділити фермерам рівними частинами по 250 тис. грн на 3-5 років на поворотній основі. Хочемо збільшити цей фонд у 15-20 разів. Завдяки цьому вдасться залучити якомога більше фермерів до участі у проекті», – пояснив чиновник.   Окрім цього, за словами Ярослава Краснопольського, важливо зосередити увагу на підвищенні якості молочної продукції і розвитку зовнішніх ринків для її вирбників. «На певному етапі ми розуміємо, що маємо лишку до 1 млн тонн молока, як результат – це негативно впливає на ціноутворення: літр молока коштує на рівні собівартості – від 2,50 грн до 2,70 грн. Коли, наприклад, молоко продає бабуся для себе, – зрозуміло, а коли молоко продає фермер – маємо збитки. На жаль, проблема має ще один бік. Це молоко другого сорту і його більше 50%. Тому треба думати про підтримку фермерів, які займаються молочарством, шляхом модернізації їхніх підприємств для підвищення якості молока. Також важливо продовжувати підтримувати за рахунок обласного та районного бюджетів тих підприємців, які утримують по 3-5 корів. Бо різниця у 2,70 грн і 6,20 грн за молоко екстракласу суттєва. Це різні ціни, але для цього треба вкладати гроші. І тому ми повинні розвивати кооперативний рух на рівні сіл, які б забезпечували підтримку фермерів з однієї сторони, а з іншої – технічну оснащеність, логістику», – підкреслив заступник міністра.   Також він додав, що завдяки підвищенню стандартів якості до європейських, українські фермери зможуть впевнено виходити на ринки Азії і Сходу і зазначив, що Китай зацікавлений в нашій м’ясо-молочній продукції. Президент Національної академії аграрних наук України Ярослав Гадзало закликає аграріїв замість соняшника та кукурудзи сіяти такі бізнесові культури як сою та горох, які дорого коштують на європейському ринку і не псують землю. Ярослав Гадзало зазначив, що посіви сої та гороху нині є прекрасним виходом для аграрного бізнесу, оскільки мають більшу рентабельність, ніж виробництво соняшнику чи кукурудзи. «Не обов’язково сіяти соняшник. Соя і горох – бізнесові культури, які дуже дорого коштують на ринку і мають очевидний ефект – не замислюють ґрунти, дають гарний урожай і залишають після себе на кожному гектарі посівів одну тонну чистого органічного азоту, доступного для рослин», – сказав академік. Він пояснив, що раніше Україна практично не випускала органічних засобів захисту рослин, сьогодні ж науковці пропонують аграріям певні препарати для обробітки насіння, які позитивно впливають на родючість ґрунтів. «Ми вирощуємо в Україні більше 3 млн га тільки сої та інших зернобобових культур, а це фактично до 3 млн тонн чистого азоту, переведених на урожай. Отже завдяки цьому можемо додатково отримувати більше 10-ти млн тонн зерна. Тобто йдеться про реальні пропозиції для аграрного сектору: оскільки нам не вистачає органіки, ми можемо скористатися посівами зернобобових», – пояснив Ярослав Гадзало. Президент Національної академії аграрних наук також нагадав присутнім, що 2016 рік Організація Об’єднаних Націй не випадково визнала роком зернобобових культур. «З 90-х років в Україні на 3,8% скоротилося поголів’я великої рогатої худоби, майже на 4% зменшилася кількість свиней і більше, ніж у 10 разів, овець, а Львівщина та її гірські райони завжди славилися випуском цієї продукції. Мусимо зрозуміти, що в один день нам не вдасться збільшити поголів’я великої рогатої худоби до тої кількості, яку мали раніше,тому важливо звернути увагу на новації, які пропонують науковці аграріям. Соя та горох – кращих культур ніхто ще не придумав. Це прекрасний вихід для аграрного бізнесу», – підкреслив науковець. | |
|
| |
| Всього коментарів: 0 | |