22:34 Аграрний телемарафон - про що говорили | |
 "Вперше за роки незалежності України до реформування аграрного сектору були залучені незалежні фахівці міжнародних та вітчизняних організацій, громадського сектору. Близько 170 експертів взяли участь у розробці Стратегії розвитку сільського господарства 2015-2020", - розповів Міністр аграрної політики та продовольства України Олексій Павленко під час аграрного телемарафоу на телеканалі NewsOne.Як було повідомлено, розробка Єдиної та комплексної стратегії розвитку сільського господарства та сільських територій в Україні на 2015-2020 роки відбувалася в рамках 8 робочих груп та 24 підгруп за основними напрямами реформування. "По усім напрямам, від земельної реформи до дерегуляції, до роботи над Стратегією долучилися фахівці інституцій громадянського суспільства та міжнародних організацій, таких як WorldBank, IFC, USAID, FAO, EIB, OECD, OSCE. Мінагрополітики прагне зробити процес реформування галузі максимально прозорим та відкритим до участі широких кіл суспільства", - наголосив Міністр Олексій Павленко. Як у мирний, так особливо у воєнний час фундаментом забезпечення нормальної життєдіяльності народу є його продовольча безпека. Завдяки зусиллям вітчизняного АПК вдалося повністю гарантувати продовольчу безпеку населення України на найближчий рік», - зазначив Міністр аграрної політики та продовольства України Олексій Павленко у ефірі 24 каналу.
За словами Міністра, посівна 2015 року відбувалася у надзвичайно складних умовах, але попри усі труднощі, вона була завершена успішно. Зокрема, навіть на підконтрольних Україні територіях Донецької та Луганської областей посівна відбулася на 99% та 96% відповідно. «Незважаючи на непрості економічні та навіть природні обставини, агросектору вдалося забезпечити продовольчу безпеку України. Ми виробляємо удвічі більше агропродукції, ніж споживаємо. Станом на 14 листопада 2015 року було зібрано урожай зернових та зернобобових близько 59 млн тонн, а очікується зібрати – 60 млн тонн. При внутрішньому споживанні у 24 млн тонн зернових є усі підстави очікувати рекордного їх експорту - близько 36 млн тонн у 2015-2016 маркетинговому році», - наголосив Міністр Олексій Павленко. Як було зазначено, наразі достатньою є забезпеченість регіонів України іншими продовольчими позиціями – цукром, плодоовочевою продукцією. Тому об’єктивних передумов для зростання цін на продовольство немає. Наразі аграрії не готові до скасування спецрежиму ПДВ. На початку року зміни до Податкового кодексу вже забрали у аграрних товаровиробників 20 млрд гривень. Про це наголосив Перший заступник Міністра аграрної політики та продовольства України Ярослав Краснопольський під час телевізійного марафону «Аграрна країна». Водночас народний депутат, член комітету ВРУ з питань аграрної політики та земельних відносин Іван Мірошніченко повідомив, що АПК за останні два роки тримає всю економіку держави. «На сьогодні – це 33% валютної виручки. Кожен третій долар надходить в країну саме від експорту сільського господарства. Єдина сфера, яка утримує позиції – це агросектор», - наголосив народний депутат.
Він повідомив, що не можна виносити на голосування законопроект про скасування спецрежиму ПДВ без професійної дискусії парламентаріїв, урядовців та самих аграріїв. «Поки не запропонуємо програми, які замінять і підтримають агропромисловий комплекс, ніякого скасування спецрежиму ПДВ бути не може. Особливо це стосується тваринництва, дрібних та сімейних фермерів», - підкреслив Іван Мірошниченко. Також гендиректор Українського державного фонду підтримки фермерських господарств Іван Слободяник повідомив, що в Україні не існує прямих виплат аграріям. «Єдине, чим може держава управляти – це непряма підтримка у вигляді спрощених видів оподаткування. Наразі позиція аграріїв – безумовно нічого скасовувати не можна. Можна диверсифікувати, до 100 га землі – зробити єдиний податок, від 100 до 300 га – спрощений податок і від 300 і більше – запровадити загальну систему оподаткування. Тоді дійсно можна говорити про справедливість та відродження села», - зауважив Іван Слободяник. Свою думку щодо скасування спецрежиму ПДВ висловив і директор ПСП «Колос» Бат Батов: «Відміна скасування спецрежиму ПДВ буде серйозною проблемою для господарств, які обробляють до 3,4 тис га. Кредитування господарств відсутнє. Спецрежим дає можливість господарствам утримуватися свої позиції. Його скасування означатиме втрату рентабельності виробниками». «Агросектор залишається найбільш динамічною та перспективною галуззю української економіки. Сільське господарство - експортна галузь №1 в Україні, що забезпечує 14% загального обсягу ВВП», - зазначив Міністр аграрної політики та продовольства України Олексій Павленко під час аграрного телемарафону на каналі NewsOne.
За словами Міністра, за 9 місяців 2015 року аграрному сектору вдалося забезпечити обсяг експорту продукції на рівні 10.4 млрд дол. США. Це становить 37% валютних надходжень від експорту всіх товарів.
Міністр також нагадав, що незалежні експерти з VoxUkraine на минулому тижні включили Міністерство аграрної політики та продовольства України у трійку лідерів по ефективності впровадження реформ, а згідно з опитуваннямTransparency International Ukraine АПК є найкращим по боротьбі з корупцією.«Розуміючи, наскільки є важливим процвітання аграрної галузі для усієї економіки України, ми не збираємося збавляти оборотів роботи над реформуванням агросектору, розширенням міжнародної співпраці, залученням інвестицій до сільського господарства України», - запевнив Олексій Павленко.
 Дійсно на український ринок надходить продукція нового врожаю. Вона суттєво дорожчає, тому що вища її собівартість. Проте, продовольство не дорожчає швидше інших товарів на вітчизняному ринку. Про це повідомив заступник Міністра аграрної політики та продовольства України Володимир Лапа під час телевізорного марафону «Аграрна країна» на 5 каналі. Водночас директор Департаменту продовольства Мінагрополітики Дмитро Шульмейстер наголосив, що ціни на продукти харчування залежать від курсу валют. «За рік ціни на цукор змінилися близько 40%. Торік було значне перевиробництво цукру і в цьогорічний маркетинговий рік ми увійшли з великими перехідними залишками. Аграрії розуміючи це виробили менший врожаю цукру і цього року ми зберемо цукрового буряку менше ніж у минулому році на 30-40%. Незважаючи на це, у цьому маркетинговому році кількості цукру нам вистачить для того, щоб перейти в наступний маркетинговий рік з запасами», - наголосив Дмитро Шульмейстер. За його словами, Міністерство не впливає на ціноутворення всього борщового набору. «Продовольства в Україні достатньо задля забезпечення харчової потреби у країні. Адже завдання Міністерства – відстежувати наявність продовольчого товару і чітко прораховувати його баланси. Можемо з упевненістю говорити, що з поточним рівнем споживання гречки, цукру та інших продуктів, в Україні дефіциту точно не буде», - підкреслив директор Департаменту продовольства Дмитро Шульмейстер. Що стосується подорожчання риби та рибопродуктів, то Голова Держрибагенства Ярема Ковалів наголосив, що в залежності від регіонів ціни на популярні види риб значно відрізняються. «Вітчизняна риба, в основному, продається в живому вигляді. Проте не всі магазини мають необхідні обладнання та басейни для її продажу. Так, за офіційними даними, в Україні 80% риби є імпортною. Однак, ніхто не знає точної кількості виловленої риби в Україні. За нашими оцінками, її об’єм в п’ять разів вищий», - повідомив Ярема Ковалів.  Уже у наступному році плануємо запустити два пілотних проекти щодо розвитку сімейних фермерських господарств. Створимо на їх базі кооперативи, спрямовані на збільшення виробництва молока і поліпшення його якості. Про це повідомив заступник Міністра аграрної політики та продовольства України Володимир Лапа під час телевізорного марафону «Аграрна країна» на 5 каналі.На його думку, аби ситуацію на ринку молока змінити на краще, необхідно надати селянам можливість виробляти молоко більш товарної та кращої якості. «Адже в Україні молоко вищого, першого та другого класу дозволено приймати на харчову переробку. В той час як у Європі це має бути лише молоко екстра класу», - наголосив Володимир Лапа.
Водночас директор Департаменту продовольства Мінагрополітики Дмитро Шульмейстер наголосив, що Мінагрополітики напрацьовує новий закон по молоку задля стимулювання аграріїв збільшувати якісне молоко європейського зразка. «Більше того, цей процес уже йде і наразі займаємось популяризацією впровадження системи сертифікації європейського рівня «HACCP». Активізуємо виконання програми «Шкільне молоко», яке позитивно вплине на стан здоров’я дітей та суттєво розширить можливості вітчизняного виробництва молока», - наголосив Дмитро Шульмейстер. Нагадаємо, в Україні програму затверджено ще в 2011 році, проте вона виконується не системно, а жодна з областей не спромоглася запровадити її на власному рівні. «Шкільне молоко» працює лише в місті Харків, у двох районах Кіровоградської області, в окремих районах Чернігівщини. Низку заходів щодо популяризації вживання молока здійснюють в Сумській та Полтавській областях. Можливість долучитися до проекту розглядають Львівщина та Одещина.  "За останніми даними, оприлюдненими Transparency International Ukraine, наразі аграрна галузь демонструє одні з найкращих показників щодо рівня зменшення корупції в Україні. Це - позитивний сигнал як для вітчизняного, так і для зарубіжного бізнесу, інвесторів, що працюють в АПК України", - повідомив Міністр аграрної політики та продовольства України Олексій Павленко під час аграрного телемарафону та каналі NewsOne.Як було вказано, український бізнес оцінює зменшення рівня корупції у сфері сільського господарства з - 0,97 до - 0,69 балів (за шкалою від -5 до +5). Також за останні 6 місяців кількість підприємств, що стикалися з корупцією у галузі зменшилася із 14.4% до 12.9%, що становить найменший показник серед інших сфер економіки.
Міністр Олексій Павленко наголосив: "Боротьба з корупцією є одним із пріоритетів Мінагрополітики, успіх якої допомагає відновити впевненість у чесних та прозорих правилах роботи в Україні. Особливих зусиль з антикорупційної боротьби докладаємо у лісовій та рибній галузях, що протягом десятиліть потерпають від фінансових зловживань".  Міністерство аграрної політики та продовольства реалізує найпослідовнішу та результативнішу політику в Україні з приватизації та роздержавлення неефективних ДП. Про це заявив співзасновник Фонду інновацій та розвитку Грузії Георгій Вашадзе під час аграрного телемарафону на 5 каналі.
Зокрема, до Фонду управління держмайном передано 8 аграрних ДП, ще 20 — в процесі. «Наприклад, Міністерство економічного розвитку передало нуль підприємств. І вісім це зовсім мало. Тому що бюрократія і складна процедура заважають довести процес до кінця. Система має бути прозорою та зрозумілою: хочемо продати компанію, оголошуємо відкритий аукціон, збираємо максимальну кількість інвесторів та отримуємо гроші в бюджет», — сказав експерт. Він нагадав, що за результатами минулого року від державних підприємств зі всіх галузей економіки Україна отримала принаймні 115 млрд грн збитків. Отже альтернативи приватизації просто не існує. «Або українці і далі щороку сплачуватимуть такі гроші за те, щоб ці підприємства просто існували, або переносить їх в реальну економіку та заробляє рівно стільки ж. Як на мене, правильний вибір очевидний», — заявив Георгій Вашадзе. Співзасновник Фонду нагадав, що, провівши приватизацію, Грузія вже через 2 роки досягла річного зростання економіки на рівні 12%. Враховуючи потенціал розвитку агропромислової галузі, в Україні цей показник може значно перевищити грузинський. «Ми продали все крім сумління та створили можливості для зростання. Так має зробити і Україна», — наголосив експерт.  В разі відмови від приватизації державних підприємств Україна щороку втрачатиме через корупційні схеми мільярди гривень. Про це заявив радник Міністра аграрної політики та продовольства, заступник голови робочої групи з питань роздержавлення Олексій Зубрицький під час аграрного телемарафону на 5 каналі.Він нагадав, що за результатами 2014 року збитки України від майже 3000 ДП становили 115 млрд грн. Кожний працюючий українець сплатив за розкрадання держсектору по 6 тис. грн. «Це 6% ВВП, бюджет пенсійного фонду та два військові бюджети. Якби не було цих компаній, ми могли б за рік збільшити пенсії вдвічі. Тільки аграрні ДП втратили 3,5 мільярди», — сказав Олексій Зубрицький.
При цьому він підкреслив, що Мінагрополітики фіксує значну кількість фактів, коли процеси роздержавлення блокуються навмисно: «Причина дуже проста — досі існує велике лобі, яке «сидить» на схемах і чинить опір будь-якою ціною». Зі свого боку, народний депутат, член комітету ВРУ з питань аграрної політики та земельних відносин Леонід Козаченко повідомив, що протягом останніх декількох місяців до нього звернулося принаймні 10 осіб з проханням «допомогти» очолити те чи інше держпідприємство. «Тільки уявіть масштаби. Просять домовитися з Міністром або його заступниками, аби призначили хоча б на три місяці! Просили навіть колишні очільники управлінь МВД на місяцях. Зрозуміло, ще не всі готові до приватизації. І хоча зараз ситуація дещо поліпшується, зробити це необхідно було ще 10 років тому», — наголосив нардеп. | |
|
| |
| Всього коментарів: 0 | |