Основні напрямки технічної політики в АПК України на період до 2020 року
Відділ механізації Інституту сільського господарства Карпатського регіону пропонує основні напрямки технічної політики в АПК України на період до 2020 року.
В ситуації, що склалася в аграрному секторі, основними напрямками технічної політики на період до 2020 року мали б бути наступні: 1. Забезпечення робото здатного стану наявної сільськогосподарської техніки за рахунок її модернізації шляхом відновлювальних ремонтів, з використанням для цього нових або реставрованих запасних частин, вузлів і агрегатів, забезпечення якими може здійснюватися переважно на умовах лізингу, а також за рахунок вільних коштів економічно сильних господарств. 2. Поступове оновлення машинно-тракторного парку господарств за рахунок придбання нової більш продуктивної сільськогосподарської техніки За рахунок коштів державної підтримки АПК стимулюється придбання нових сільськогосподарських машин ( лізинг, часткова компенсація вартості і т.п.) При цьому, враховуючи забезпеченість АПК тракторами, стимулювати придбання нових тракторів на першому етапі недоцільно, адже більшість марок тракторів, що знаходяться в експлуатації, випускаються до сьогодні, а тому завжди економічно вигідно, особливо в умовах браку коштів, модернізувати наявну машину , ніж придбати нову. Модернізація та відновлення робото здатності тракторів на першому етапі повинні всіляко стимулюватися державою. 3. Стимулювання ефективного використання техніки. Що знаходиться у власності фізичних осіб. В зв’язку з тим, що майже 70 відсотків наявних тракторів знаходиться у власності фізичних осіб і її технічний стан не гірший ніж тих, що експлуатуються в господарствах, а також низький рівень їх використання через відсутність відповідних начіпних та причіпних сільськогосподарських машин, необхідно розробити ряд заходів, які б стимулювали ефективність їх використання. А саме: - звільнити від оподаткування тих власників машин, які об’єдналися, створили виробничі структури з правом юридичної особи. - стимулювати придбання такими структурами (лізинг, часткова компенсації вартості і т. п) нових сільськогосподарських машин. 4. Застосування нових організаційних форм використання сільськогосподарської техніки, зокрема кооперації. Започаткувати створення кооперативних форм використання машин повинна допомогти держава, шляхом стимулювання їх придбання на умовах кооперації. Особливо це стосується придбання таких машин, як обприскувачі обпилювачі. Адже використовувати таку машину на 100 га землі економічно невигідно, тому сьогодні технологічні операції по внесенню засобів захисту в переважній більшості проводяться машинами, які далеко не відповідають техніко-технологічним вимогам. В зв’язку з цим власникам, які вирішили придбати таку машину на умовах кооперації необхідно частково компенсувати її вартість, або надати інші пільги. 5. Розвиток ринків сільськогосподарської техніки, енергетичних ресурсів та послуг. 6. Застосування технологій, спрямованих на енергозбереження та використання нетрадиційних поновлювальних джерел енергії. 7. Відновлення безперервної системи навчання та підвищення кваліфікації всіх користувачів сільськогосподарської техніки. Це повинно бути однією з вимог до суб’єктів підприємницької діяльності, що займаються реалізацією техніки. 8. Широке залучення до вирішення проблем в сфері інженерно технічного забезпечення АПК громадських організацій, зокрема Асоціації аграрних інженерів. Уже сьогодні їй необхідно надати право приймати участь у формуванні резерву інженерних кадрів, навчальних програм у відповідних навчальних закладах. Долучати її до розробки певних нормативних актів. Сприяти її фінансуванню, шляхом створення нею відповідних виробничих структур. Вивести Асоціацію аграрних інженерів зі складу НАК «Украгролізинг». Залучити до членства в ній широке коло інженерних та наукових кадрів. Виходячи із структури сільськогосподарського виробництва, розмірів та можливостей сільськогосподарських підприємств, у процесі формування власного машинно-тракторного парку необхідно надавати перевагу: 1. Комплектуванню у великих і міцних сільськогосподарських підприємствах власних повнофункціональних машинно-тракторних парків, відповідно до обсягів і технологій механізованих робіт та їх інфраструктур. 2. Формуванню міжгосподарських машинно-тракторних парків на основі кооперації сільськогосподарських товаровиробників, створення спеціалізованих кооперативів. 3. Розширенню мережі приватних машинно-технологічних станцій (МТС) для обслуговування малих і середніх товаровиробників, стимулюючи їх створення фізичними особами – власниками машин. Машинно-тракторний парк аграрного сектору має формуватися за рахунок конкурентноспроможної техніки не обов’язково вітчизняного виробництва. Тому необхідно здійснювати стимулювання тільки тих вітчизняних виробників машин, машини яких користуються попитом в сільськогосподарських виробників Таке стимулювання може здійснюватися за рахунок збільшення митних ставок на аналогічні імпортні машини. Забезпечення технікою на рівні технологічної потреби та її періодичне оновлення потребує значних обсягів інвестицій. У зв’язку з цим, розв’язання проблеми технічного забезпечення аграрного сектору може здійснюватись лише поетапно. Перший етап програми технічного забезпечення
сільськогосподарського сектору області
На першому етапі (2014 – 2016 рр.) необхідно здійснити заходи по стабілізації кількісного складу наявного машинно-тракторного парку. Тому по продуктивності кількість основних технічних засобів, що виводяться з експлуатації, не повинна перевищувати придбання нових технічних засобів аналогічного призначення. За рахунок використання відремонтованої (відновленої, модернізованої) техніки, яка відпрацювала свій амортизаційний строк, протягом 2006 – 2010 років повинно забезпечуватись виконання 70 відсотків всіх механізованих робіт. Роботоздатність цієї техніки необхідно підтримувати за рахунок відновлювальних ремонтів з використанням нових вузлів та інших компонентів конструкції. Прикладом цього може служити повсюдне переобладнання (модернізація) тракторів Т-150 на двигун марки ЯМЗ. Переваги цього очевидні. Однак така модернізація досі не стала державною програмою. Мало того, з мовчазної згоди держави, Харківський тракторний завод перешкоджає цьому, , вимагаючи придбання на право переобладнання відповідних ліцензій. З метою забезпечення потреби машинокористувачів у проведенні відновлювальних ремонтів (модернізації) технічних засобів на базі ремонтно-обслуговуючих підприємств створюється ділерсько-обслуговуюча мережа для тракторів ХТЗ, МТЗ і ПМЗ, зернозбиральних комбайнів “Славутич”, “Дон” і “Нива”, кормозбиральних комбайнів “Марал”, фермерського обладнання “Брацлав”. Для стабілізації кількісного складу машинно-тракторного парку щорічно необхідно оновлювати 147 тракторів загального призначення (23,5 млн.грн.), 159 тракторів просапних (8,9 млн.грн.), 98 середньопродуктивних зернозбиральних комбайнів (17,1 млн.грн.), 41 високопродуктивних комбайнів (16,4 млн.грн.), сільськогосподарських машин всієї номенклатури на загальну суму 40 млн.грн. На цьому етапі будуть застосовуватися переважно відновлені (модернізовані) машини попередніх років випуску. Другий етап програми технічного забезпечення
сільськогосподарського сектору області На другому етапі (2016 – 2020р.р.) необхідно здійснити оновлення машинно-тракторного парку аграрного сектору області на основі техніки нового покоління, яка матиме підвищений моторесурс (з 8 до 14 років) і буде забезпечена ефективною дилерською системою технічного сервісу. Збільшення продуктивності машин нового покоління та їх моторесурсу забезпечить виконання механізованих робіт меншою кількістю сільськогосподарських агрегатів. Крім того, враховуючи розшарування виробників сільгосппродукції за економічними можливостями та високу ціну на нову техніку, на другому етапі, за рахунок створення ринку техніки, певною мірою продовжуватиметься використання залишкового ресурсу технічних засобів, що були в експлуатації на перщому етапі. Економічно міцним господарствам з великими обсягами робіт доцільно комплектувати власний МТП, а економічно слабким та одноосібникам з великими обсягами робіт – на основі багатосторонніх договорів про спільне придбання та використання техніки (кооперація), широко застосовуючи оренду техніки в МТС чи інших структурах. Це обумовлює необхідність створення в кожному районі комерційних машинно-технологічних станцій для техніко-технологічного забезпечення всіх категорій виробників сільськогосподарської продукцій, а також дилерсько-сервісної мережі, яка повинна взяти на себе торгову, сервісну та консультаційно-дорадчу діяльність, особливо з питань оптимізації машинно-тракторного парку аграрних підприємств та навчання машинокористувачів методам ефективного використання нової техніки. На цьому етапі буде використовуватися техніка якісно нового технічного рівня. Комбіновані багатоопераційні машини для основного обробітку ґрунту і посіву, збиральні комплекси з автоматичним керуванням, агрегати диференційного внесення добрив, захисту рослин тощо дозволять зменшити на 12-15% витрати палива, забезпечать високу якість робіт, значно підвищать ефективність використання техніки. | |
| Переглядів: 792 | |
| Всього коментарів: 0 | |