Відділ механізації

  Останнім часом ріпак стає для аграріїв усіх регіонів популярною культурою завдяки високій рентабельності, і найголовніше ― попит на ріпак у самий пік збирання дуже високий, що дозволяє реалізувати його з доброю рентабельністю для господарства, забезпечити надходження коштів на розрахунковий рахунок підприємства та фінансування як збиральної кампанії, так і посівної.
   Разом із тим ріпак є дуже специфічною культурою, оскільки достигає неодночасно: коли верхні стручки ріпаку повністю дозріли, середина рослини ще зелена, а низ тільки цвіте. Рослини переплітаються одна з одною й створюють суцільний килим. Ці особливості достигання ріпаку призводять до значних втрат під час збирання врожаю через природні втрати під час дозрівання та неготовність збиральної техніки для збирання ріпаку. Якщо з природними втратами ріпаку ведуть боротьбу за допомогою десикації й обприскування різними клейовими розчинами, то втрати, що виникають під час його збирання, становлять до 30% біологічної врожайності.
Втрати під час збирання ріпаку в разі його десикації розподіляються так:

• 80% втрат під час збирання ріпаку виникають внаслідок струшування й осипання ріпаку в ділянці боковини жатки, на відстані понад 1 м управо та вліво від боковин. Обсяг цих втрат становить 10–15 ц/га;
• 15% усіх втрат становлять втрати через недостатню глибину жатки, оскільки рослина на момент зрізання не повністю лягає на жатку, і від струшування ріпак осипається на землю;
• 5% усіх втрат — природні втрати, пов’язані з термінами збирання ріпаку.

  Необхідно зазначити, що природні втрати ріпаку внаслідок розтягування жнив зростають у геометричній прогресії і протягом трьох днів після достигання ріпаку можуть сягати 15%, а за 5–7 днів перестоювання ріпаку можна втратити 60% врожаю.
  Простий і надійний спосіб зниження втрат — це встановити активні бічні електричні дільники ріпаку виробництва компанії ZIEGLER, які приєднуються до бортової мережі комбайна на 12 В і забезпечують бічні зрізування. Активні дільники ріпаку встановлюють на бічні сторони жаток за допомогою універсальних кронштейнів. Зазвичай активні дільники встановлюють на зернові жатки з плавальним зрізуванням через особливості конструкції жатки, які не дозволяють установити ріпаковий стіл.

Найефективніший спосіб зменшення втрат — це установити ріпакові столи. Ріпакові столи виготовляють у трьох опціях:

• із механічним приводом правого активного дільника;

• із гідравлічним приводом правого активного дільника;

• з електричним приводом правого активного дільника.

Ріпакові столи з механічним приводом активних дільників серійно випускають великі й малі підприємства в Україні, однак вони мають кілька суттєвих недоліків:

• невелика продуктивність під час збирання ріпаку (25–30 га/день) призводить до збільшення терміну збирання культури і, як наслідок, збільшення природних втрат;

• вібрації правого дільника в разі збільшення швидкості збирання ріпаку призводять до підвищених втрат і механічного руйнування приводу.

  Цих недоліків не мають ріпакові столи з гідравлічним й електричним приводами активних дільників, завдяки тому, що там застосовується планетарний привід різального апарату із системою швидкого зрізу Шумахер, що забезпечує високу поступальну швидкість комбайна під час збирання ріпаку, а також відсутність механічних зв’язків правого дільника з ріпаковим столом, що гарантує відсутність вібрацій за будь-яких швидкостей.
  На ріпакових столах із гідроприводом застосовується активний гідравлічний дільник ріпаку компанії ZIEGLER (Німеччина), стаціонарна гідравлічна станція із вбудованим дозатором і регулювальним клапаном, комплектуючі рукави високого тиску, фільтри та клапани виробництва Італії. Гідравлічний активний дільник надійний в експлуатації та забезпечує високу продуктивність під час збирання ріпаку.
  На ріпакових столах з електричним приводом активного дільника застосовується активний електричний дільник ріпаку фірми ZIEGLER (Німеччина) із планетарним приводом та системою швидкого зрізування Шумахер, що забезпечує високу надійність і продуктивність під час збирання ріпаку.

газета АгроМаркет, травень 2014 року

Усі авторські права на інформацію розміщену в газеті АгроМаркет та інтернет сторінці газети за адресою http://www.agrotimes.net/journals належать виключно видавничому дому «АГП Медіа» та авторам публікацій, згідно Закону України "Про авторське право та суміжні права".
При використання інформації з подальшим будь-яким відтворенням, републікацією, поширенням, переробкою, перекладом, включенням її частин до інших творів обов’язкове посилання на газету АгроМаркет з гіперлінком http://www.agrotimes.net/journals.

Використання інформації дозволяється тільки після отримання письмової згоди від видавничого дому «АГП Медіа».