Концепція розвитку сільських територій
Проект
СХВАЛЕНО
розпорядженням Кабінету Міністрів України
від ____ ________________ 2014 р. № _____
КОНЦЕПЦІЯ
сталого розвитку сільських територій 1. Визначення проблеми, на розв’язання якої спрямована Концепція Сільські території в Україні мають потужний природний, демографічний, економічний, історико-культурний потенціал, який за умови ефективнішого використання може забезпечити сталий багатогалузевий розвиток та високий рівень умов проживання сільського населення.
На сільських територіях проживає більш ніж 30 відсотків населення України, з яких майже третина – працездатне населення. Основу сільських населених пунктів складають члени особистих селянських господарств, які займаються сільськогосподарським виробництвом на засадах самозайнятості.Частка господарств населення у сільськогосподарському землекористуванні становить 45 відсотків, при цьому частка у виробництві валової продукції сільськогосподарського виробництва – близько 50 відсотків. Однак особисті селянські господарства мають проблеми із збутом надлишків сільськогосподарської продукції, а також мають обмежений доступ до кредитних та фінансових ресурсів. На сільських територіях повільно розвивається виробництво несільськогосподарської продукції, зокрема ремесла, народні промисли та виробництво харчових продуктів під місцевими торговими марками. Наявний стан розвитку підприємництва, малого і середнього бізнесу на сільських територіях не в змозі на належному рівні вирішити проблеми забезпечення зайнятості населення високого рівня, створення нових робочих місць, що, в свою чергу, дозволило б підвищити рівень якості життя сільського населення. При цьому характерною особливістю сільських територій є наявність “прихованого безробіття”. Недостатньо використовується культурно-історичний та рекреаційний потенціал сільських територій, зокрема в галузі зеленого туризму. Це пов’язано із недостатністю інформації, низькою якістю та асортиментом туристичних послуг, відсутністю сучасної індустрії відпочинку в сільській місцевості. Не повною мірою використовується наявний потенціал заповідних та екологічно чистих, привабливих з рекреаційної точки зору, територій. На багатьох сільських територіях є критичною екологічна ситуація, що зумовлена впливом багатьох природних та технологічних чинників, зокрема деградацією ґрунтів, поверхневими стоками з полів, забрудненням з тваринницьких комплексів, наявності підприємств з великою кількістю шкідливих викидів, невирішена проблема сміттєзвалищ. Доходи сільського населення на чверть нижчі, ніж у населення малих міст, та удвічі, ніж у великих містах. Рівень соціальних послуг, які отримує сільське населення, є досить низьким. Діюча система управління розвитком сільських територій розподілена між різними галузевими міністерствами та відомствами, які в межах своїх повноважень впливають на задоволення потреб сільських громад. Існує проблема координації управління всіма галузями та сферами розвитку сільських територій. Відтак сьогодні існує потреба в комплексному підході до вирішення основних проблем розвитку сільських територій України, в основу якого закладаються принципи сталого розвитку. Концепція визначає основні засади політики розвитку сільських територій, окреслює головні пріоритети сталого розвитку сільських територій України та механізми їх функціонування з урахуванням світового досвіду. Основні положення Концепції узгоджені із Стратегією розвитку аграрного сектору економіки на період до 2020 року, прийнятою розпорядженням Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 2013 року № 806. У даній Концепції терміни і поняття вживаються у такому значенні: сільські території – історично сформована у законодавчо визначених межах системна сукупність, що поєднує в собі адміністративно-територіальну (сільські поселення, села, сільські ради) та територіально-функціональну приналежність, що характеризується певним способом життя, відмінного від міського; сталий розвиток сільських територій – це процес якісних змін, спрямованих на стабільне соціально-економічне зростання сільських територій, підвищенняефективності сільської економіки,рівня зайнятості та якості життя сільського населення на основі реалізації комплексу економічних, соціальних і екологічних заходів державного та місцевого рівня. 2. Аналіз причин виникнення проблеми та обґрунтування необхідності її розв’язання Основними причинами, що стримують сталий розвиток сільських територій, є: відомча розрізненість в управлінні сільськими територіями та вузький відомчий підхід до розвитку сільської економіки; недостатнє виробниче та фінансове ресурсне забезпечення функцій та повноважень, покладених на органи місцевого самоврядування; низький рівень підприємницької та суспільної ініціативи на селі; недоступність фінансових джерел розвитку сільської економіки; низька соціальна та екологічна відповідальність товаровиробників на селі; неналежні умови для залучення кваліфікованих кадрів до роботи на сільських територіях; недостатній рівень інформаційно-просвітницької діяльності щодо сталого розвитку сільських територій. На сьогодні потребують системного вирішення проблеми: руйнування соціальної інфраструктури сільських територій та зниження рівня надання соціальних послуг на селі; зниження інвестиційної привабливості сільської економіки; збільшення міграції сільської молоді та зменшення доходів сільського населення; ускладненого доступу дрібних сільськогосподарських товаровиробників - фізичних осіб та особистих селянських господарств до агросервісних послуг (зберігання, переробка виробленої продукції) та мережі збуту виробленої продукції; недостатнього рівня заходів щодо забезпечення екологічної безпеки, охорони та збереження природних ресурсів сільських територій. 3. Мета і цілі реалізації Концепції Мета Концепції – формування напрямівдержавної політики сталого розвитку сільських територій щодо створення соціально-економічних умов для забезпечення ефективності сільської економіки, підвищення рівня якості життя сільського населення, а також раціонального використання і відродження природно-ресурсного потенціалу сільських територій. Реалізація Концепції сталого розвитку сільських територій включатиме систему правових, фінансово-економічних і організаційних заходів, які визначатимуть діяльність державних та місцевих органів влади, органів місцевого самоврядування. Для досягнення зазначеної мети необхідно здійснити такі завдання: розвиток та реалізація виробничого та ресурсного потенціалу сільських територій; диверсифікація економічної діяльності; збільшення рівня доходів сільського населення; підвищення рівня соціальних стандартів і покращення умов проживання сільського населення; охорона та збереження природних ресурсів сільських територій; збереження селянства як носія української ідентичності, культури і духовності. Реалізація Концепції розрахована на період до 2025 року. 4. Визначення оптимального варіанта розв’язання проблеми на основі порівняльного аналізу Подальший розвиток сільських територій може відбуватися за трьома варіантами: 1. Посилення сформованих тенденцій, витіснення дрібних та середніх виробників з ринку аграрної продукції, що супроводжується поширенням надвеликих господарських формувань; консервація нерозвиненості сільської економіки і передумов розвитку сільських територій при обмеженості та розпорошеності їх бюджетної підтримки. За такого варіанта прискорюватиметься обезлюднення села і деградація всіх інших його потенціалів. Чинні механізми державної політики розвитку сільських територій не сприяють усуненню проблем стагнації сільської економіки, відставання економічного та соціального розвитку сільських територій, їх знелюднення та занепаду. 2. Вирішення проблемних питань розвитку сільських територій через збільшення фінансування переважно сільськогосподарського виробництва та декларування окремих соціально-економічних і екологічних заходів, а також диверсифікації сільської економіки за відсутності реальних механізмів і фінансових джерел їх реалізації. Це не сприятиме системному вирішенню створення сприятливих умов для підвищення доходів сільського населення, не забезпечить розв’язання проблем зайнятості, екологічної безпеки господарювання і проживання, поступального розвитку сільських громад, а, навпаки, збільшить потребу в субсидіюванні з державного бюджету, місцевих (обласних, районних, міських, сільських, селищних) бюджетів. 3. Визначення політики сталого розвитку сільських територій як сукупності правових, економічних та соціальних заходів щодо створення сприятливих умов для розвитку сільських громад, який передбачає підвищення ділової та громадянської активності їх членів, створення ними громадських, обслуговуючих і виробничих об’єднань з метою диверсифікації та зростання сільської економіки, розширення сфери послуг, збереження локальних екосистем, підвищення рівня якості життя та доходів сільського населення. Для впровадження пропонується третій варіант як такий, що дозволить: створити умови для всебічного розвитку (в економічному, екологічному, соціальному плані) сільської території; запровадити адаптований до кращих світових практик механізм планування управління розвитком сільських територій на засадах децентралізації, розвитку самоврядування та координації діяльності органів самоврядування; забезпечити поступовий розвиток сільських (селищних) територіальних громад шляхом запровадження механізму розробки і реалізації локальних стратегічних ініціатив їх розвитку. Це дозволить активізувати ініціативність та відповідальність сільських територіальних громад, розширити сферу зайнятості, підвищити доходи сільського населення і рівень доступності до соціальних послуг, сприяти покращанню демографічної ситуації на сільських територіях. 5. Шляхи і способи розв’язання проблем Виконання основних завдань Концепції здійснюватиметься шляхом удосконалення організаційно-економічних механізмів державної аграрної політики, зокрема її базової складової – політики сталого розвитку сільських територій, інституційного середовища, фінансового й інформаційного забезпечення розвитку сільських територій. Реалізація Концепції здійснюватиметься за такими напрямами: 1.Підвищення рівня якості життя сільського населення шляхом: забезпечення впровадження гарантованих державою соціальних стандартів для осіб, що проживають на сільських територіях; будівництва сучасної транспортної інфраструктури та розвиток зв’язку, у тому числі з урахуванням потреб екстреної медичної допомоги; надання державної підтримки для розвитку комунального господарства та індивідуального житлового будівництва на селі; забезпечення сільських територій якісною питною водою; удосконалення інженерної та соціальної інфраструктури; розвитку мережі закладів первинної медичної допомоги, пунктів постійного базування бригад екстреної (швидкої) медичної допомоги, підвищення якості та доступності медичної допомоги; забезпечення належного функціонування сільських закладів культури, збереження культурної та історичної спадщини сільських громад; створення умов для ведення здорового способу життя, розвитку фізичної культури та спорту. 2.Охорона та збереження природних ресурсів у сільській місцевості шляхом: забезпечення розвитку та відновлення інженерних мереж водопостачання та водовідведення (очисних споруд) у сільській місцевості; підтримки виробництва і використання біологічних видів палива та відновлювальних джерел енергії; підтримки використання природних агроландшафтних технологій, що сприяють збереженню і захисту ландшафту, біорозмаїття, ареалів розповсюдження біологічних видів і продуктивності сільських угідь; консервації та виведення з активного обробітку малопродуктивних, забруднених та непридатних до ведення на них сільськогосподарського виробництва земель; розвитку природно-заповідного фонду та формування екомережі із залученням громад і суб’єктів агрогосподарювання до цієї діяльності; виділення земельних ділянок високої природної цінності з багатим біорозмаїттям і впровадження спеціальних режимів їх використання з залученням громад і суб’єктів агрогосподарювання до цієї діяльності; організації роботи з видалення залишків агрохімікатів на занедбаних складах та інших, в тому числі необлаштованих місцях їх зберігання; посилення контролю і відповідальності за викидання сміття, організацію стихійних сміттєзвалищ, скидання забруднених вод у поверхневі водойми в сільській місцевості; впровадження комплексу протиерозійних заходів та заходів, спрямованих на попередження та елімінацію ерозійних та деградаційних процесів у сільськогосподарському землекористуванні, у тому числі через відновлення систем полезахисних лісонасаджень. 3.Розвиток сільської економіки: підтримка формування та функціонування господарств сімейного типу, а також дрібних та середніх сільськогосподарських виробників шляхом їх кооперування; створення умов та надання підтримки для збільшення виробництва трудомісткої сільськогосподарської продукції за рахунок впровадження передових технологій, залучення інвестицій; підтримка та сертифікація географічних зазначень та захищених назв походження традиційних продуктів харчування, які мають прив’язку до місця походження; надання підтримки для розвитку сільськогосподарської обслуговуючої кооперації шляхом стимулювання створення постачальницької, заготівельно-збутової та переробної інфраструктури; сприяння просуванню на ринок продукції сільського господарства, ремесел і народних промислів під місцевими торговими марками; розвиток кредитної кооперації; задоволення потреб сільського населення в агропослугах шляхом створення підприємств зі спільного використання матеріально-технічних засобів; підтримка розвитку сільського підприємництва; розвиток туристичної та рекреаційної діяльності у сільській місцевості. 4.Вдосконалення системи управління сільськими територіями: посилення ролі сільських громад в плануванні та впровадженні заходів з розвитку сільських територій шляхом застосування методу програмно-цільового фінансування розвитку сільських територій; вдосконалення міжбюджетних відносин у частині спрямування до місцевих бюджетів коштів, необхідних для виконання органами місцевого самоврядування власних та делегованих повноважень; сприяння розвитку державно-приватного партнерства для виконання проектів з розвитку сільських територій та залучення інвестицій; створення Фонду розвитку сільських територій та його виплатних агенцій. 5.Освіта та інформаційно-консультаційне забезпечення: створення умов для здобуття якісної загальної освіти на селі; розвиток можливостей для здобуття та визнання неформальної, або спонтанної освіти, підвищення кваліфікації, або отримання другої спеціальності особам після 45 років; інформаційне забезпечення сільського населення щодо доступу до фінансів; створення Національного центру сільськогосподарського дорадництва (розпорядження Кабінету Міністрів України від 23 травня 2012 року №303-р); оптимізація мережі освітніх закладів з урахуванням освітніх, виховних, оздоровчих, культурних потреб молоді сільської місцевості; сприяння інноваціям шляхом просування системи дорадництва до сільськогосподарських виробників; підготовка лідерів для формування локальних проектів розвитку сільських територій. Концепція реалізовуватиметься шляхом розроблення, ухвалення та виконання Плану заходів щодо реалізації Концепції сталого розвитку сільських територій, яка визначатиме шляхи та способи виконання завдань Концепції за кожним із пріоритетних напрямів, міститиме перелік завдань і заходів, передбачатиме обсяги і джерела фінансування, очікувані результати, строки та відповідальних виконавців. 6. Очікувані результати Виконання заходів Концепції дозволить забезпечити: стабілізацію демографічної ситуації та стабільне збільшення кількості робочих місць на селі; підвищення доходів домогосподарств сільської місцевості до рівня не нижче 80 % міських жителів; наближення умов проживання на селі до міських та збереження сільських населених пунктів; зменшення антропогенних навантажень на ландшафтні системи та природне довкілля. 7. Оцінка фінансових ресурсів Реалізація заходів здійснюватиметься за принципом програмно-цільового фінансування через Фонд розвитку сільських територій, який формуватиметься за рахунок коштів громадян та сільських громад, суб’єктів господарювання, державного та місцевих бюджетів, коштів програм міжнародної технічної допомоги та інших не заборонених законодавством джерел.
Щорічні обсяги видатків державного бюджету для реалізації Концепції визначатимуться з урахуванням можливостей дохідної частини бюджету.
Джерело: http://minagro.gov.ua/apk?nid=14008 | |
| Переглядів: 2095 | | |
| Всього коментарів: 0 | |