Відділ механізації

Для акумулювання тепла в основному використовується вода, котру розміщують в добре утеплених баках-акумуляторах. Але крім такого способу зберігання тепла, можуть працювати системи з використанням гравію, щебеню та бетону.

У весняно-осінній період можна значно заощадити на газі, вугіллі та дровах, якщо зробити сонячний повітряний колектор своїми руками. Якщо будинок великий, то маленький повітряний колектор відчутного ефекту не дасть (хіба що його буде вистачати на обігрів однієї кімнати), тому якщо є можливість, можна побудувати колектор великих розмірів. 

Сучасні вітрогенератори стоять дорожче за дизельні або бензинові агрегати аналогічної потужності, але у них є один великий плюс - за використовуване для їх живлення «паливо» не потрібно платити, оскільки вітер поки що ніхто не додумався продавати, на відміну від продуктів нафтопереробки. 

У цій статті ми спробуємо описати як самому можна побудувати невеликий саморобний вітрогенератор з вертикальною віссю обертання (це простіше зробити, чим спорудити своїми руками ветрогенератор з горизонтальною віссю обертання). 

З початком дачного сезону я вирішив перейти від теорії до практики в частині споруди вітряка для своїх дачних потреб. Але оскільки не знаючи броду я у воду сунутися не люблю, я вирішив спершу подсобрать статистики в плані вітру. А для цього – побудувати анемометр. Анемометр я вирішив робити на основі крокового двигуна. По-перше, він видає практично синусоїду, частота якої залежить від частоти обертання валу (читай, швидкості вітру, який обертатиме крильчатку, – пропелер). По-друге, кроковий моторчик – це практично генератор потужністю в декілька Ватів і надалі його можна буде використовувати для якихось потреб. Наприклад, хай акумулятор заряджає, від якого освітлюватиме садовий туалет, що стоїть на відшибі. Тим паче, що цей електрогенератор мені обходився куди дешевше за дріт, якби його довелося тягнути до цього туалету. Або нехай воду гріє...

Коли трапилася перебудова, багатьом довелося змінювати професію і хворобливо шукати нове застосування рукам і розуму.  Серед багатьох інших спроб були у мене і вітряки.

Чи пробували ви запрягти вітер, щоб примусити його працювати на себе? Адже енергія вітру - одна з найдешевших і досяжних! Тут не пропонується будувати вітряні млини, як це робили за старих часів, або складний сучасний вітродвигун. А ось побудувати вітроустановку для вироблення електроенергії, хай невелику, малопотужну, зможе кожна сім'я, що живе в сільській місцевості, або будь-який дачник.Енергії, виробленої вїтроустановкою, вистачить, щоб включити насос для поливання городу або саду, щоб освітити будинок. 

У принцип роботи вітряної установки закладена відома ще в давні часи схема з самообертаючимся барабаном. Пристрій єпредставляє собою дві половинки полого циліндра, які після його розрізання розсувалися в сторони від загальної осі. Тіло, що утворилося, володіло яскраво вираженою аеродинамічною несиметричністю. Потік повітря, що набігає упоперек його осі, як би зісковзував з опуклого боку одного напівциліндра. Зате інший, звернений до вітру своєрідною кишенею, чинив значний опір. Барабан повертався, напівциліндри мінялися місцями все швидше і швидше, і вертушка таким чином швидко розкручувалася.