Стратегія розвитку системи інженерно - технічного забезпечення АПК
| [ Викачати з сервера (61.0 Kb) ] | 03.07.2014, 16:19 |
П Р О Е К Т
Стратегія розвитку системи інженерно технічного забезпечення.На підставі детального аналізу існуючого стану інженерно технічної системи сільськогосподарського виробництва встановлено, що виробництво сільськогосподарської продукції характеризується такими проблемами: 1. Недостатнім технічним забезпеченням більшості дрібних та середніх сільськогосподарських товаровиробників.Сьогодні у сільському господарстві Львівської області є 16840 тракторів, з них 13900 тракторів знаходиться у власності фізичних осіб, тобто населення і лише 2940 тракторів у власності сільськогосподарських підприємств. Навантаження на один фізичний трактор ріллі, що знаходиться в обробітку сільськогосподарських підприємств складає 100 га., а в населення – 22 га., в цілому по області – 36 га. Для порівняння цей показник в США становить 28 га; в Англії – 13; у Франції – 12; в Німеччині – 8.При цьому ефективне використання наявних тракторів не можливе при відсутності сучасних високопродуктивних причіпних машин. Так наприклад, в наявності с.г. підприємств нараховується лише 210 комбінованих агрегатів, які за один прохід виконують декілька операцій. Навантаження на один комбінований агрегат становить 1400 га ріллі. Судячи по наявності основних причіпних машин, а саме плугів – 1328 одиниць; культиваторів – 1294; дискових борін – 594 та сівалок – 1067 можна зробити висновок, що більшість с.г підприємств використовують для обробітку землі старі традиційні технології. Забезпеченість агропромислового комплексу області зернозбиральними комбайнами ще гірша ніж тракторами. Навантаження на один зернозбиральний комбайн зернових у с.г. підприємствах становить 175 га зернових, у населення 89 га. Середнє навантаження на один комбайн по області становить 125 га. Для порівняння на один зернозбиральний комбайн в США припадає 82 га зернових, в Англії – 65, у Франції – 63, в Німеччині – 67. Проблема нинішньої машиннозабезпеченості сільського господарства області усугубляється відсутністю кооперативних форм організації виробництва та використання техніки. 2. Надмірними енерговитратами виконання механізованих процесів.Енергооснащення сільськогосподарських підприємств становить близько 400 к.с. на 100 га посівної площі, енергоозброєність — 30. Для порівняння у США ці показники становлять відповідно 524 і 141 к.с. У той же час енергоємність 1 грн. валової продукції сільськогосподарських підприємств складає близько 0,6 кг. ум. палива в тому числі в рослинництві — 0,52 кг, у тваринництві — 0,68 кг. Що в 4-6 разів вище ніж в країнах ЄС. Все це зумовлює зменшення конкурентноздатності сільськогосподарської продукції.3. Значним негативним впливом механізованих процесів на екологію ґрунтів.Підвищення енергонасиченості технологій, веде до збільшення маси мобільних агрегатів. Низький рівень забезпеченості енергетичними засобами з сучасними ходовими системами та широкозахватними і комбінованими машинами, порушення вимог до експлуатації ходових систем, веде до переущільнення ґрунтів та їх деградації. Збільшення щільності ґрунту обумовлює зниження урожайності сільськогосподарських культур та збільшення витрати палива на виконання операцій по підготовці ґрунту.4. Недосконалістю ринку технічного сервісу сільськогосподарського виробництва.Мережа технічного сервісу в основному складається з підприємств, що здійснюють торгівлю сільськогосподарською технікою. Ремонт сільськогосподарської техніки та її технічне обслуговування лежить в основному на плечах власників та користувачів машин. Лише не велика кількість малих підприємств та приватних підприємців, виконують окремі ремонтні роботи по окремих вузлах в основному тракторів та іншої самохідної сільськогосподарської техніки. В області практично відсутні підприємства технічного сервісу сільськогосподарської техніки виробників машин або їх дилерів. Різномарочність однотипних машин гальмує розвиток мережі таких підприємств.5. Недостатнім розвитком систем виробництва та використання біопаливаВиробництво і ринок біопалива у Львівській області, як і в цілому по Україні, тільки починають розвиватися. Проте, на жаль, частка відновлювальних джерел енергії в енергетичному балансі області не перевищує 1%, в той час як у Швеції цей показник складає 31,5%, в Австрії – 22,4%, в Данії – 9,9%, в США – 7%, в Німеччині – 6,9% За підрахунками спеціалістів досяжний енергетичний потенціал відновлювальних джерел складає близько 40% загального енергетичного балансу Львівської області.6. Нерозвинутістю ринку кваліфікованих механізаторівВ області підготовка механізаторських кадрів проводиться в 11 спеціалізованих учбових закладах системи профтехосвіти, 10 філіях Львівського обласного учбово-курсового комбінату, 3 вищих учбових закладах першого і другого рівнів акредитації та у Львівському національному аграрному університеті. Крім того, близько 200 учнів набувають професію тракториста-машиніста в середніх школах. Щороку у всіх категоріях навчальних закладів випускається більше 1000 механізаторів, крім цього більше 300 чол. набувають професію без проходження спеціального курсу навчання (самопідготовка) Проте, не зважаючи на досить розширену мережу учбових закладів, в області існує гостра нестача висококваліфікованих механізаторів.Існуюча методологія та практика підготовки механізаторських й інженерних кадрів побудована на застарілій навчальній, матеріально технічній базі та вітчизняній системі машин, не сприяє підготовці висококваліфікованих спеціалістів, а наявність розмаїття видів та марок імпортних машин, ще більше усугубляє цю проблему. По даним моніторингу, який провела в 2008 році Інспекція державного технічного нагляду Львівської облдержадміністрації, лише 32 відсотки підготовлених в системі профтехосвіти механізаторських кадрів залишаються в селі та працюють механізаторами. 7. Нерозвинутістю інженерно-громадської та науково-консалтингової системиВ області йде процес становлення громадських професійних організацій, зокрема обласної спілки аграрних інженерів, тому її вплив на прийняття управлінських рішень та формування технічної політики в сфері сільського господарства області надто низький.Низький рівень забезпеченості висококваліфікованими інженерними кадрами дрібних і середніх сільськогосподарських підприємств та практична відсутність дорадчих консалтингових формувань в цій сфері, не сприяє високоефективному використанню сільськогосподарської техніки та впровадженню новітніх технологій. Область володіє високим науковим потенціалом в сфері сільськогосподарського виробництва, однак відсутність комплексних досліджень при формуванні науково дослідницької тематики, негативно відображається на його використанні. Стратегічна мета розвитку технічного потенціалуСтратегічною метою розвитку технічного потенціалу сільськогосподарського виробництва є забезпечення якісного та своєчасного виконання, адаптованих до природно-виробничих умов регіону, механізованих процесів виробництва сільськогосподарської продукції, на засадах енерго ощадності та економічності.Шляхи вирішення існуючих проблем в системі інженерно технічногозабезпеченняВ ситуації, що склалася в аграрному секторі, основними напрямками технічної політики на період до 2020 року мали б бути наступні:1. Забезпечення робото здатного стану наявної сільськогосподарської техніки за рахунок її модернізації шляхом відновлювальних ремонтів, з використанням для цього нових або реставрованих запасних частин, вузлів і агрегатів, забезпечення якими може здійснюватися переважно на умовах лізингу, а також за рахунок вільних коштів економічно сильних господарств. 2. Поступове оновлення машинно-тракторного парку господарств шляхом придбання нової більш продуктивної сільськогосподарської техніки. При цьому за рахунок коштів державної підтримки АПК (лізинг, часткова компенсація вартості і т.п.), в першу чергу стимулюється придбання сільськогосподарських машин, яких гостро не вистачає та придбання яких здійснюється на кооперативних засадах. Слід враховувати те, що більшість марок вітчизняних тракторів, які знаходяться в експлуатації, випускаються до сьогодні, а тому завжди економічно вигідно, особливо в умовах браку коштів, модернізувати наявну машину , ніж придбати нову. Модернізація та відновлення робото здатності вітчизняних тракторів на першому етапі повинні всіляко стимулюватися державою. 3. Стимулювання ефективного використання техніки. Що знаходиться у власності фізичних осіб. В зв’язку з тим, що більше ніж 70 відсотків наявних тракторів знаходиться у власності населення і її технічний стан не гірший ніж тих, що експлуатуються в сільськогосподарських підприємствах, а також низький рівень їх використання через відсутність відповідних начіпних та причіпних сільськогосподарських машин, необхідно розробити ряд заходів, які б стимулювали ефективність їх використання. А саме: - звільнити від будь-якого оподаткування тих власників машин, які об’єдналися в кооперативи або інші виробничі структури. - стимулювати придбання такими структурами (лізинг, часткова компенсації вартості і т. п) нових сільськогосподарських машин. 4. Застосування нових організаційних форм використання сільськогосподарської техніки, зокрема кооперації. Започаткувати створення кооперативних форм використання машин повинна допомогти держава, шляхом стимулювання їх придбання на умовах кооперації. Особливо це стосується придбання таких машин, як обприскувачі обпилювачі, зернозбиральні, кормозбиральні комбайни та інші машини, використання яких на невеликих ділянках землі економічно невигідно. Власникам, які вирішили придбати такі машини на умовах кооперації, необхідно частково компенсувати її вартість, або надати інші пільги. 5. Розвиток ринків сільськогосподарської техніки, енергетичних ресурсів та послуг. Особливо це стосується ринку машин, що були в користуванні. Необхідно всіляко стимулювати створення підприємств, що здійснюють, торгівлю такими машинами, проводять їх відновлення та модернізацію. 6. Застосування технологій, спрямованих на енергозбереження та використання нетрадиційних поновлювальних джерел енергії. Уже на першому етапі частка відновлювальних джерел енергії в енергетичному балансі області повинна становити 2 відсотки. а на другому – 7. 7. Відновлення безперервної системи навчання та підвищення кваліфікації всіх користувачів сільськогосподарської техніки. Це повинно бути однією з вимог до суб’єктів підприємницької діяльності, що займаються реалізацією техніки. 8. Широке залучення до вирішення проблем в сфері інженерно технічного забезпечення АПК громадських організацій, зокрема обласної спілки аграрних інженерів. Уже сьогодні їй необхідно надати право приймати участь у формуванні резерву інженерних кадрів, навчальних програм у відповідних навчальних закладах. Долучати її до розробки певних нормативних актів. Сприяти її фінансуванню, шляхом створення нею відповідних виробничих структур. Залучити до членства в ній широке коло інженерних та наукових кадрів. Вийти з пропозицією на Кабінет Міністрів України про створення на базі управлінь технічного нагляду обласних сільськогосподарських інспекцій дорадчих, госпрозрахункових інженерно технічних центрів, поклавши на них поряд з дорадчими функціями, відомчу реєстрацію сільськогосподарської техніки та атестацію механізаторських кадрів. Виходячи із структури сільськогосподарського виробництва, розмірів та можливостей сільськогосподарських підприємств, у процесі формування власного машинно-тракторного парку необхідно надавати перевагу: 1. Комплектуванню у великих і міцних сільськогосподарських підприємствах власних повнофункціональних машинно-тракторних парків, відповідно до обсягів і технологій механізованих робіт та їх інфраструктур. 2. Формуванню міжгосподарських машинно-тракторних парків на основі кооперації сільськогосподарських товаровиробників, створення спеціалізованих кооперативів. 3. Розширенню мережі приватних машинно-технологічних станцій (МТС) для обслуговування малих і середніх товаровиробників, стимулюючи їх створення фізичними особами – власниками машин. Забезпечення технікою на рівні технологічної потреби та її періодичне оновлення потребує значних обсягів інвестицій. У зв’язку з цим, розв’язання проблеми технічного забезпечення аграрного сектору може здійснюватись лише поетапно. Перший етап програми технічного забезпеченнясільськогосподарського сектору областіНа першому етапі (2014 – 2020 рр.) необхідно здійснити заходи по стабілізації кількісного складу наявного машинно-тракторного парку. Тому по продуктивності кількість основних технічних засобів, що виводяться з експлуатації, не повинна перевищувати придбання нових технічних засобів аналогічного призначення. За рахунок використання відремонтованої (відновленої, модернізованої) техніки, яка відпрацювала свій амортизаційний строк, протягом 2014 – 2020 років повинно забезпечуватись виконання 70 відсотків всіх механізованих робіт. Роботоздатність цієї техніки необхідно підтримувати за рахунок відновлювальних ремонтів з використанням нових вузлів та інших компонентів конструкції. Прикладом цього може служити переобладнання (модернізація) тракторів Т-150К на двигуни марок ЯМЗ-236М2, ЯМЗ-236Д3 та Д-260.4. З метою зменшення різномарочності однотипних машин, та сприяння формуванню мережі сервісних підприємств, рекомендувати сільськогосподарським товаровиробникам та машинокористувачам проводити оновлення машинно-тракторного парку лише тими машинами, для яких в області є сервісні центри, або підприємства. На цьому етапі будуть застосовуватися переважно відновлені (модернізовані) машини попередніх років випуску. Другий етап програми технічного забезпеченнясільськогосподарського сектору областіНа другому етапі (2020 – 2027р.р.) необхідно здійснити оновлення машинно-тракторного парку аграрного сектору області на основі техніки нового покоління, яка матиме підвищений моторесурс (з 8 до 14 років) і буде забезпечена ефективною дилерською системою технічного сервісу. Збільшення продуктивності машин нового покоління та їх моторесурсу забезпечить виконання механізованих робіт меншою кількістю сільськогосподарських агрегатів. Крім того, враховуючи розшарування виробників сільгосппродукції за економічними можливостями та високу ціну на нову техніку, на другому етапі, за рахунок створення ринку техніки, що була в експлуатації продовжуватиметься використання залишкового ресурсу технічних засобів, що були на перщому етапі. Економічно міцним господарствам з великими обсягами робіт доцільно комплектувати власний МТП, а економічно слабким та одноосібникам з великими обсягами робіт – на основі багатосторонніх договорів про спільне придбання та використання техніки (кооперація), широко застосовуючи оренду (прокат) техніки в МТС чи інших структурах. Це обумовлює необхідність створення на території району, сільської ради комерційних машинно-технологічних станцій для техніко-технологічного забезпечення всіх категорій виробників сільськогосподарської продукції, а також дилерсько-сервісної мережі, яка повинна взяти на себе торгову, сервісну та консультаційно-дорадчу діяльність, особливо з питань оптимізації машинно-тракторного парку аграрних підприємств та навчання машинокористувачів методам ефективного використання нової техніки. На цьому етапі буде використовуватися техніка якісно нового технічного рівня, яка дозволить зменшити витрати палив на 12-15% а, забезпечить високу якість робіт, значно підвищить ефективність її використання. | |
| Переглядів: 996 | Завантажень: 353 | | |
| Всього коментарів: 0 | |