Сортувати за:
Даті ·
Назві ·
Рейтингу ·
Коментарям ·
Переглядам
Багато вітчизняних породи свиней по своїх біологічних особливостей перевершують породи, виведені і розведені за кордоном. Вони мають міцну конституцію, більш стійкі до деяких захворювань, добре пристосовані до кліматичних умов і кормів нашого регіону. Основні виробничі типи порід свиней - м'ясні (беконні), м'ясосальні і сальні. |
 Вирощування свиней в домашніх умовах - дуже гарна справа! Біологічні особливості свині такі, що при вмілому їх використанні цілком можна сказати: свині немає рівних серед домашніх тварин. Скільки м'яса дає, та як швидко нарощує його!Вирощування свиней в домашніх умовах полегшується великою плодючістю сучасних порід. Якщо, припустимо, корова телиться раз на рік і при цьому приносить лише одного теля, то від свиноматки тільки за один опорос можна отримати до 14 поросят. |
|
Половина сільськогосподарської продукції, яку виробляє вітчизняний агропромисловий комплекс, продається всередині країни, і стільки ж – на зовнішніх ринках. Щорічний приріст загального обсягу виробництва цієї продукції складає до 8%. Експерти прогнозують, що питання її реалізації, яке вже сьогодні потрапляє до розряду проблемних, найближчим часом ще більше загостриться. І якщо не взятися за його вирішення вже зараз, то невдовзі в аграрній галузі може скластися кризова ситуація, пов’язана з браком каналів реалізації виробленої продукції. |
 Наведено основні технологічні аспекти утримання дорослого поголів’я гусей, експериментальні дослідження вчених, які знайшли широке використання в практиці гусівництва й, сподіваємося, допоможуть сучасним птахівникам при розведенні гусей.Універсальна продуктивність, невибагливість до умов утримання, здатність споживати значну кількість об’ємних кормів із високим рівнем клітковини – якості, які підтверджують доцільність та користь розведення такого виду водоплавної птиці як гуси. |
 Нещодавно на розгляд Верховної Ради подано законопроект №1368 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо поліпшення умов для ведення сільського господарства». Ним, зокрема, передбачається внести зміни та доповнення до чинного закону «Про молоко та молокопродукти», і, завдячуючи цьому, посприяти детінізації вітчизняного молочного сектору.Проте ряд фахівців висловлюють сумніви щодо доцільності ухвалення згаданого законопроекту і переконані, що він не лише не поліпшить справу, а, навпаки, суттєво ускладнить її. Такої думки, зокрема, дотримуються Єлизавета СВЯТКІВСЬКА, менеджер з питань взаємодії з органами державної влади в АПК компанії «Данон», та Михайло ПАВЛИЧЕНКО, координатор розвитку молочного сектору, Міжнародна фінансова корпорація (IFC, Група Світового банку), Проект «Розвиток агрофінансування в Україні». |
 Кожен рік за східним календарем має назву якоїсь живої істоти. Наприклад, коня, тигра, мавпи або змії. Проте достеменно відомо, що наступний рік не стане роком коня, корови чи навіть свині. Бо з 1 січня набувають чинності положення закону «Про безпечність та якість харчових продуктів», які забороняють продаж сирого молока, сиру домашнього виробництва та м’яса тварин подвірного забою. А це може породити нові проблеми для власників худоби і, як наслідок, призвести до скорочення її поголів’я. І що найгірше – поставити під загрозу продовольчу безпеку країни.Таке припущення в інтерв’ю з журналістом Національного прес-клубу з аграрних та земельних питань зробив керівник напрямку «Розвиток ринкової інфраструктури» Проекту USAID «АгроІнвест» Микола ГРИЦЕНКО. |
 Україна перебуває в очікуванні масштабних та глибоких економічних реформ. За різними оцінками, їх може бути з кілька десятків. Та всі фахівці – і вітчизняні, і закордонні – сходяться на тому, що в числі тих, що потребують першочергового запровадження, безумовно, має бути земельна реформа. Бо нині ситуація у земельній сфері склалася непроста. На жаль, питання, пов’язані з орендою земельних ділянок, їх використанням сільгоспвиробниками, державною реєстрацію, можливостями запровадження повноцінного земельного ринку та інші, останніми роками або зовсім не вирішувалися, або вирішувалися лише частково і не тими темпами, як того потребувала ситуація. Тож як наш уряд має сьогодні діяти з тим, щоб максимально врахувати інтереси і землевласників, і тих, хто обробляє їх гектари, і держави? Як слід вибудовувати нову земельну політику з урахуванням сучасних економічних та політичних реалій? Про це говоримо з Постійним радником Проекту Твіннінг «Допомога в розвитку відкритого і прозорого ринку сільськогосподарських земель в Україні», що фінансується ЄС та реалізується консорціумом Нідерландів, Німеччини та Литви, Стефаном ВЕРБУНТОМ. |
 Навколо Агрострахового пулу, якому недавно виповнилося лише 2 роки, останнім часом розгорнулася гостра дискусія. Одні запевняють – він сплинув у небуття і з цим слід погодитися. А коли так, то на його місці найближчим часом треба створювати нове об’єднання страховиків, з новими функціями та завданнями.Інші переконують – нікуди Пул не зникав, як і раніше, він продовжує функціонувати. Щоправда визнають – йому сьогодні доводиться нелегко, бо обсяги агрострахування, яке він здійснює, поточного півріччя стали нульовими, його авторитет серед страховиків упав. Тож без подальшого реформування структури, покликаної подати приклад високоякісної роботи у системі агрострахування, забезпечити їй стабільний розвиток, не обійтися. Василь НАЗАРЕНКО належить до числа цих других експертів і тому закликає своїх колег за ринком відмовитися від революційних підходів у вирішенні подальшої долі Пулу, віддати перевагу спокійним та зваженим рішенням під час визначення його майбутнього. І не лише тому, що його посада до цього зобов’язує: Василь Назаренко віднедавна призначений на посаду виконуючого обов’язки Генерального директора об’єднання страховиків «Аграрний страховий пул». Це його бачення і ним він поділився в інтерв’ю з журналістом Національного прес-клубу «Українська перспектива». |
|
Українська аграрна продукція дедалі активніше штурмує європейські ринки. І якщо донедавна ми здебільшого згадували успіхи зернових культур, які посідають провідні позиції в світі, то тепер говоримо про «закордонні» перспективи й нашої тваринницької та плодоовочевої продукції. Фахівці визнають, що європейців приваблює її якість, екологічна чистота та високі смакові властивості. За вдалого менеджменту і маркетингу така продукція може знайти попит у розвинених країнах. Разом із тим, вітчизняні аграрії, що зуміли виростити таку продукцію, дотепер не знають, як краще її доставляти до кінцевих споживачів. Про це йшлося під час конференції «Ринки плодоовочевої продукції Європи та України. Перспективи та виклики», яка 20 листопада відбулася на базі львівського оптового ринку «Шувар». |
|
14 листопада Агентство США з міжнародного розвитку (USAID) та п’ять українських кредитних спілок оголосили про початок програми, спрямованої на розвиток аграрного сектору. Вона діятиме в Львівській, Херсонській та Харківській областях. Під час її презентації наголошувалося, що дія програми спрямовується на підтримку малих та середніх сільгоспвиробників цих регіонів. Програма здійснюється по лінії Департаменту USAID, який опікується питаннями кредитування розвитку (DCA). Докладно про Програму DCA розповідає один з її учасників, голова правління стрийської кредитної спілки «Вигода», що на Львівщині, Марія СЮМА. |