Відділ механізації

Повсюди дощі різної інтенсивності, рясні роси, подекуди густі тумани, стримували розвиток та шкідливість фітофагів, проте сприяли інтенсивному поширенню хвороб сільськогосподарських культур.

У Степу, осередково Лісостепу в посівах зернових колосових культур клоп шкідлива черепашка розмножується та шкодить за чисельності 0,2-2, макс. 8 (Миколаївська, Херсонська), осередково 15 личинок (І-ІУ віків) на кв.м (Запорізька обл.) на 25-100% обстежених площ. Переважно в крайових смугах полів триває шкідливість хлібних жуків та жужелиці, які за допорогової чисельності пошкодили до 7% рослин. Скрізь шкодять злакові попелиці та пшеничний трипс, які поширились на 25-100% посівів, 6-40, макс. 80% рослин. У степових та центральних лісостепових областях на рослинах розвиваються гусениці зернової совки, які за чисельності 0,3-1, макс. 3 екз. на кв.м пошкодили 3-7% колосків у слабкому ступені. В ярині повсюди шкідливими залишаються п`явиці, злакові мухи, попелиці, хлібні блішки.

Захисні міроприємства за порогової чисельності личинок клопа шкідливої черепашки та вищевказаних фітофагів слід продовжувати у посівах актарою, данадимом стабільним, децисом профі, Бі-58 новим, карате зеоном, іншими рекомендованими інсектицидами відповідно дотримуючись регламенту застосування цих препаратів.

Вищезазначені погодні умови сприяли подальшому розвитку та поширенню борошнистої роси, септоріозу, бурої листкової іржі, кореневих гнилей, гельмінтоспоріозу, подекуди ринхоспоріозу, піренофорозу, інших плямистостей у посівах озимих та ярих зернових колосових культур, якими охоплено 10-32, в осередках 56-100% рослин (Запорізька, Київська, Миколаївська, Черкаська, інших обл.). У посівах озимої пшениці 2-17% рослин уражено жовтою іржею (Закарпатська, Кіровоградська та Тернопільська обл.). У південних районах Вінницької області на колосі виявлено розвиток септоріозу. Для запобігання розвитку хвороб колосся за сприятливої для розвитку хвороб погоди високопродуктивні посіви обробляють через обприскування абакусом, альто супер, імпактом, ті рексом, фолікуром, фортецею тощо.

У посівах гороху, сої, багаторічних трав 5-25, макс. 30% рослин уражені аскохітозом, пероноспорозом, септоріозом, кореневими гнилями, іржею, бурою плямистістю. Осередково у господарствах Київської області до 62% рослин гороху хворіють на кореневі гнилі, на сої відмічено зморшкувату мозаїку. Із шкідників у горосі розвиваються та шкодять зерноїд, попелиця, трипс, комарик, плодожерка, личинки бульбочкових довгоносиків, у сої в межах порогової - попелиці, клопи, осередково гусениці листогризучих совок, чортополохівки, лучного метелика.

Повсюди в бурякосійних областях на 1-5% рослин цукрових буряків триває розвиток і шкідливість листкової бурякової попелиці за щільності 4-7 екз. на рослину. Довгоносиками (звичайним, сірим буряковим, амарантовим-стеблоїдом) за чисельності 0,1-1 екз. на кв.м пошкоджено 1-3% рослин. Подекуди у посівах зустрічаються бурякові блішки, щитоноски, мінуюча муха, піщаний мідляк. Осередково відмічається розвиток та шкідливість бурякової мінуючої молі на 1-6% рослин (Вінницька, Тернопільська обл.). Коренеїдом уражено 5% рослин. Захищають посіви цукрових буряків за перевищення ЕПШ фітофагів обробками плантацій рекомендованими препаратами.

Рослинам соняшнику завдає шкоди геліхризова попелиця, де нею заселено та пошкоджено 2-17, з країв полів до 34 %  (Запорізька обл.) рослин у слабкому та середньому ступенях. Також у посівах культури відмічають піщаного мідляка, сірого бурякового, сірого південного довгоносиків, де за чисельності 0,5-2 екз. на кв.м вони пошкодили 3-14% рослин. Осередково шкодять клопи, цикадки, трипси, гусениці лучного метелика, бавовникової совки. На 5-15% рослин спостерігається пероноспороз, борошниста роса, іржа, фомоз. Посіви соняшнику захищають від сірого та інших довгоносиків, піщаного мідляка (за ЕПШ понад 2 екз. на кв.м) сумішами фосфорорганічними і піретроїдними препаратами у половинних нормах витрат. У разі заселення попелицями понад 10% рослин дозволеними до використання препаратами.

Скрізь на озимому ріпаку личинками прихованохоботників (насіннєвий, стебловий) пошкоджено 6-20% рослин за чисельності 1-2 екз. на рослину. На 2-9% рослин личинками капустяного стручкового комарика пошкоджено 2-4% стручків по 2-15 личинок у кожному. Подекуди шкодять ріпакові листкоїд, квіткоїд, пильщик, клопи, оленка волохата, капустяна попелиця. Достатньо волога погода сприяла поширенню альтернаріозу, пероноспорозу, сірої гнилі, білої плямистості, бактеріозу за ураження 2-16% рослин. Рослинам ярого ріпаку шкодять ріпаковий квіткоїд, гусениці капустяної молі на 8% рослин у слабкому ступені.

Скрізь у плантаціях картоплі, томатів масово розвивається колорадський жук. Прояв фітофторозу, альтернаріозу, макроспоріозу картоплі, томатів відмічається в усіх зонах, подекуди в приватному секторі Івано-Франківської області на картоплі відмічено розвиток чорної ніжки. Рослини капусти найбільшої шкоди зазнають від капустяних совок, біланів, молі, попелиць, хрестоцвітих блішок, які виявлені повсюдно. В західних та центральних областях на огірках проявились ознаки бактеріозу, пероноспорозу. Рослинам цибулі повсюди суттєвої шкоди завдають личинки цибулевої мухи, відмічено розвиток пероноспорозу.

В ареалі саранових триває живлення личинок італійського пруса, блакитнокрилої, чорносмугастої та білосмугастої кобилок, малої хрестовики, білолобого коника та інших видів. Личинки молодших віків чисельністю 0,3-7 екз. на кв.м живляться соковитою рослинністю в неугіддях, узбіччях доріг, багаторічних травах південних, осередково східних областей. Дощі, подекуди зливового характеру, стримують активний розвиток комах, тому на даний час істотного ризику масового розмноження саранових не існує. Однак, надалі за сприятливих гідротермічних умов, не виключена можливість утворення локальних осередків з підвищеною кількістю фітофагів і пошкодження ними сільськогосподарських культур. За чисельності на кв.м 10-15 личинок нестадних саранових, 2-5 екз. італійського пруса буде доцільний захист посівів рекомендованими препаратами.

Лучний метелик. У Херсонській області відмічається літ метеликів літнього покоління інтенсивністю 1-5, макс. 10 екз. на 10 кроків. В осередках лісостепових областей та Чернігівській Полісся триває слабкий, подекуди середній літ метеликів весняної генерації, в господарствах Харківської області середній та сильний, (інтенсивністю 2-15), осередково масовий (100-190 екз. на 10 кроків) літ. Скупчення метеликів здебільшого відмічається у зволожених місцях біля зрошувальних каналів, сільськогосподарських угіддях біля водойм. Гусениці за чисельності 1-5, макс. 10 (Запорізька, Миколаївська, Харківська обл.), в осередках Донецької до 25 екз. на кв.м у слабкому та середньому степенях пошкодили до 11% рослин сої, гороху, кукурудзи, соняшнику, багаторічних трав. Завдяки обмеженню чисельності та шкідливості гусениць фітофага в господарствах, через застосування рекомендованих інсектицидів, вдалося уникнути значних пошкоджень сільськогосподарських культур. Втім ступінь загрози від лучного метелика літнього покоління залишається високою.

Повсюди в агроценозах триває літ метеликів підгризаючих (озима, оклична) та листогризучих (гамма, С-чорне, капустяна, люцернова, бавовникова, ін.) совок, відроджуються та живляться гусениці. У південних та центральних областях триває літ стеблового (кукурудзяного) метелика. Через випадання частих і рясних опадів інтенсивність льоту незначна (1-5 екз. на феромонну пастку), у південних областях метелики відкладають яйця. Для обмеження шкідливості фітофага слід провести випуск трихограми на початку та під час масового відкладання яєць.

У садах плоди зерняткових та кісточкових порід пошкоджують гусениці яблуневої плодожерки, личинки плодових пильщиків, вишневої мухи. Плодові насадження хворіють на паршу, борошнисту росу, плодову гниль, кокомікоз, клястероспоріоз. У виноградниках шкодять кліщі (павутинні, зудень), гусениці гронової листокрутки, розвиваються мілдью, оїдіум. Захист насаджень проводять за рекомендаціями дозволеними препаратами.

У господарствах здійснюється постійний фітосанітарний нагляд за посівами сільськогосподарських культур.