MENU

09:49
Як ІТ врятує агросектор
Багаті природні ресурси країни більше не врятують українських фермерів від необхідності вчитися, залучати інвестиції та експериментувати з інноваціями. У майбутньому не буде місця тим, хто вчасно не змінився.

Коли мова заходить про найбільш розвинені галузі в Україні, експерти майже завжди називають аграрну промисловість та ІТ-індустрію. Однак думки кардинально розходяться, коли мова йде про майбутнє цих галузей.

Потенціал аграріїв зазвичай пов'язують із сприятливими природними характеристиками країни, високими обсягами виробництва, експортною орієнтацією та приростом населення Землі. У цифрах це виглядає вражаюче.

За останніми даними ООН, протягом наступних 30 років населення світу зросте з нинішніх 7,3 млрд людей до 9,7 млрд. При цьому споживання їжі на планеті, за різними оцінками, збільшиться на 60-100% відносно теперішнього.

 

Україна як друга за величиною країна Європи акумулює десяту частину світових запасів чорнозему і на 72,1% площі складається із сільськогосподарських угідь.

Сільське господарство зараз генерує близько 12% українського ВВП та близько 10% робочих місць, а експорт аграрної продукції протягом 2010-2016 років збільшився удвічі, досягнувши близько 40% усього експорту країни. Україна сьогодні входить до найбільших експортерів зернових культур у світі.

Проте ці очевидні успіхи насправді є пасткою для українських фермерів, більшість яких звикла неефективно виробляти лише дешеву сировину.

Протягом 2010-2017 років аграрний сектор в Україні зростав завдяки збільшенню виробництва соєвих бобів у 1,85 разу, подвоєння виробництва насіння соняшнику, збільшення в 1,75 разу зернових та зернобобових. За шість років частка первинної сільськогосподарської продукції в експорті зросла із 41% до 56%.

 

За даними FAOSTAT, ефективність використання землі в Україні за середньою врожайністю зернових культур удвічі нижча, ніж у США та країнах Західної Європи.

У грошовому еквіваленті українські аграрії отримують у два-три рази менше виручки з гектара, ніж їх західні колеги. Головні причини — слабка технологічність виробництва та низька додана вартість сировинної продукції.

Земля закінчилася

В українському сільському господарстві задіяно близько 80% земельного фонду країни. При цьому близько 50% плодючих ґрунтів перебувають у стані ерозії через недбале використання, а понад 20% площ засіяні соняшником.

 

Селяни не потрібні

Висока зайнятість у вітчизняному агросекторі — рудимент технологічної відсталості. При значно більших обсягах аграрного виробництва в західних країнах зайнятість у цій галузі не перевищує 2-3% робочої сили.

За оцінками компанії McKinsey, до 2030 року кількість робочих місць в АПК у розвинених країнах завдяки автоматизації скоротиться на 15-35%.

 

Інвестицій не буде

Обсяг прямих іноземних інвестицій в український агросектор досягав 776,9 млн дол у 2014 році, проте скоротився до 502,2 млн дол у 2016 році та до 500,1 млн дол у 2017 році. Крім незадовільних макроекономічних факторів в Україні, причиною цього спаду, на думку експертів, стала поступова втрата актуальності недержавних джерел фінансування для розвитку сільського господарства країни.

Тобто конкурентоздатність українського аграрного виробництва на глобальному ринку з кожним роком все більше знижуватиметься.

Встигнути змінитися

У дослідженні Всесвітнього економічного форуму зазначається 12 основних технологій, які визначатимуть майбутнє агросектору у найближчі 12 років. Кожна технологія принесе колосальну вигоду фермерам на глобальному рівні.

Технології моніторингу стану продукції збережуть від втрат 20 млн тонн їжі. Мобільні сервіси створять 200 млрд дол прибутку та зменшать втрати питної води на 100 млрд куб м. Аналітика великих даних створить понад 70 млрд дол прибутку фермерам та збільшить виробництво на 150 млн тонн.

Інтернет речей для стеження за ланцюгами поставок зменшить втрати продукції на 35 млн тонн. Блокчейн для обліку зменшить втрати продукції на 30 млн тонн. Точне сільське господарство зменшить витрати на 100 млрд дол, збільшить виробництво на 300 млн тонн та зменшить споживання води на 180 млрд куб м.

Альтернативна енергетика створить 100 млрд дол прибутку, додасть 530 млн тонн продукції та зменшить споживання води на 250 млрд куб м. Генномодифіковані продукти, мікробіомні технології та управління якістю землі за допомогою біологічно активних речовин принесуть аграріям 250 млрд дол прибутку.

 

Українські виробники лише приглядаються до технологій. За експертними оцінками, точне землеробство та різні інновації застосовуються в Україні лише на 3% земельного фонду, в основному — крупними аграрними холдингами.

Така ситуація значною мірою спричинена незнанням фермерами можливостей внутрішнього ринку агротехнологій та страхом перед необхідністю інвестувати значні ресурси у дорогі рішення міжнародних компаній.

Сировинний ІТ-сектор

Галузь дає робочі місця близько 100 тис українців, а її частка становить близько 4% ВВП. Проте це лише 0,35% загальносвітового ІТ-ринку. За даними ЕБА, з 2014 року по 2017 рік український ІТ-сектор зріс на 58%, проте майже весь обсяг галузі — це аутсорсинг, тобто сировина для іноземних продуктів.

Через це середній річний дохід українського програміста становить близько 19 тис дол, а європейського та американського — 55 тис дол і 100 тис дол відповідно.

З одного боку, для розвитку власних продуктів український ІТ потребує крупних замовників та значних інвестиції, стикаючись з монополіями міжнародних гігантів.

З іншого боку, в умовах економічної кризи в Україні серед усіх галузей лише аграрії показують значні фінансові результати та обсяги. Вони можуть інвестувати у власний розвиток, а головне — потребують інновацій заради виживання.

Отже, проблеми агросектору та ІТ-сектору є можливістю для співпраці та взаємного розвитку. Саме АПК, а не промисловість, має найбільші можливості стати фундаментом для розвитку українського хай-теку.

Аналіз, проведений кількома організаціями, показав великий спектр вітчизняних технологій, конкурентних у світі і доступних для українських фермерів.

 

Поєднавши дані AgTech-асоціації та Agritech-ініціативи, можна виділити зрілих українських гравців ринку, готових до масштабування своїх рішень.

У сегменті дистанційного зондування землі — компанії Kray Technologies, AeroDrone, UkrSpecSystems та ITEC. Серед інтеграторів комплексних рішень — DroneUA, SmartFarming, MegaDrone, AgroDrone.

SkokAgro — на ринку датчиків вологості ґрунту, пенетрометрів і метеостанцій. Серед провайдерів аграрного програмного забезпечення — Cropio, TVIS, Klever Systems. Для аграрного контролю — AgriEye, PreAgri, Агроонлайн, Fieldlook.

Інвестиційний банк Goldman Sachs передбачає зростання глобального ринку аграрних технологій до 240 млрд дол протягом наступних п'яти років.

Майбутнє — сьогодні

Уже зараз на "безлюдних" заводах компанії Tesla тисячі автомобілів збирають роботи під наглядом висококваліфікованих інженерів. Те саме відбувається з сільським господарством. У 2017 році на експериментальній фермі у Британії вдалося виростити та зібрати врожай повністю без участі людей.
 

Комбайни уже вміють працювати на полях без водіїв, а програми натренувалися ухвалювати найбільш оптимальні рішення щодо сільськогосподарських операцій.

Сигнали від датчиків про хімічний склад ґрунтів, вітер, інтенсивність сонця, вологість, операції на кожному квадратному метрі поля, паразити і хвороби рослин збираються й обробляються за спеціальними алгоритмами.

В результаті фермер отримує рекомендації щодо застосування добрив, пестицидів, якості роботи персоналу, плану необхідних робіт, оцінки врожаю і навіть оптимальних цін для укладення контрактів.

Далі затверджені фермером рішення потрапляють на вхід програмного забезпечення самокерованої сільськогосподарської техніки.

Весь персонал поєднаний в єдину систему, де видно роботу кожного працівника та відповідні фінансові результати. Це дозволяє застосовувати сучасні системи мотивації працівників та прив'язувати ефективність до винагороди. Це вже реальність, а фермерство все більше схоже на комп'ютерну гру.

Потрібно усвідомити, що багаті природні ресурси більше не врятують українських фермерів від необхідності вчитися, залучати інвестиції та експериментувати з інноваціями. У майбутньому не буде місця тим, хто вчасно не змінився.



Джерело: ОЛЕКСІЙ ЖМЕРЕНЕЦЬКИЙ

Категорія: Новини уряду, управлінь та організацій | Переглядів: 41 | Додав: evgeniu | Теги: статистикa, ІТ, агросектор | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
avatar