MENU

Біотехнологія вирощування зернових культур на посівах багаторічних бобових трав
[ Викачати з сервера (285.0 Kb) ]29.05.2014, 16:42
 
УДК 631. 3: 631.4  
БІОТЕХНОЛОГІЯ ВИРОЩУВАННЯ ЗЕРНОВИХ КУЛЬТУР НА ПОСІВАХ БАГАТОРІЧНИХ БОБОВИХ ТРАВ
Д. Прокопенко, д. т. н., Л. Пйонтик, к. т. н.,
Ю. Пйонтик, к. т. н.
Західний науково-дослідний центр інженерії агротехнологічних систем ННЦ "ІМЕСГ"
 
Ключові слова: пряма сівба, нульовий обробіток, no-till, стерня, технологія.
Key words: direct sowing, zerrow resicle, no-till, stubble, technology .
 
В статті наводиться рішення проблеми вирощування зернових культур за системою no-till без застосування гербіцидів.
 
There is some result of growing of the seeds corns during the system no-till without using of the gerbitseds in this ortiole.
 
Постановка проблеми: Найбільш прогресивна технологія вирощування зернових культур є технологія прямої сівби зернових за нульового обробітку ґрунту. Проте така технологія на Україні може застосовуватись в Південних областях України. В умовах достатнього зволоження така технологія вимагає багаторазового внесення гербіцидів, що є екологічно небезпечно. Для широкого впровадження такої технології в різних зонах України виникає необхідність багаторазового внесення гербіцидів, у підвищених дозах, а це призводить до надмірної хімізації у землеробстві.
Тому для широкого впровадження такої технології необхідно використовувати інші засоби боротьби з забур'яненістю при вирощуванні зернових культур.
Аналіз останніх досліджень і публікацій.
В зв'язку з швидкими темпами зростання глобальних проблем, пов'язаних з екологією, енергетичною кризою та надмірною хімізацією у сільськогосподарському виробництві в землеробстві виникає необхідність кардинальних змін, особливо в технології прямої сівби за нульового обробітку [1, 2].
Мета досліджень. Обґрунтувати та дослідити технологію вирощування зернових культур за прямої сівби в умовах достатнього зволоження України.
Виклад основного матеріалу. Однією з основних проблем сучасності є такі екологічні питання, як глобальне потепління, інтенсивні темпи деградації ґрунтів, зокрема втрати гумусу, зростання темпів ерозії ґрунтів та надмірна хімізація. Позитивним зрушенням у вирішенні цих проблем є упровадження системи зберігаючого землеробства no-till. В основу цієї системи покладений нульовий обробіток ґрунту і інтенсивна хімічна боротьба із забур'яненістю полів [3, 4, 5].
Боротьба із забур'яненістю пов'язана із значними енергетичними і трудовими затратами, а також з порушенням екологічних проблем. Тому така технологія, як правило, рекомендується для степових районів з жорстким мінімумом атмосферних опадів, тобто районів де забур'яненість полів незначна.
Виходячи з вищенаведеного, Західний науково-дослідний центр інженерії агротехнологічних систем ННЦ "ІМЕСГ", інститут землеробства і тваринництва Західного регіону на стаціонарі в с. Оброшино заклали досліди для вивчення технології вирощування зернових озимої пшениці за системою no-till. Результати досліджень показали, що в даних умовах внаслідок значної забур'яненості полів ця технологія в загальноприйнятому вигляді застосовуватись не може.
В зв'язку з цим, лабораторією механізації луківництва для таких умов запропонована біотехнологія вирощування зернових на посівах багаторічних бобових трав. (Деклараційний патент № 10175UA, AO1G1/00).
Дана технологія ґрунтується на застосуванні "зеленого пару" для боротьби з забур'яненістю та принципово нового обробітку смуги дернини в зоні висіву насіння.
В перший рік запровадження технології проводиться залуження, яке можна здійснювати двома способами:
а) рано на весні або осінню проводиться основний обробіток ґрунту за традиційною технологією, або за мінімальною і сівба конюшини під покрив ярої зернової культури;
б) здійснюється пряма сівба зернових і конюшини при мінімальному обробітку ґрунту.
Після збирання ярої культури і конюшини здійснюється пряма сівба озимої зернової культури в стерню (конюшини + зернових) при нульовому обробітку ґрунту в зоні висіву насіння. Далі ця технологія повторюється декілька разів поспіль, протягом яких конюшина використовується як "зелений пар".
Технологія прямої сівби озимої пшениці в дернину полягає в тому, що дернина в міжрядді спочатку розрізається в вертикальній площині тонким дисковим ножем. Далі пласт спеціальним робочим органом підрізається і розпушується  його нижня його частина без вивертання ґрунту на поверхню.
Такий обробіток може здійснюватися двома типами робочих органів, які складаються з підрізаючого ножа і відвідної поверхні:
– підрізаючий ніж у вигляді плоскої стрілчастої лапи і конічної відвідної поверхні;
– підрізаючий кільцевий плоский ніж з розміщеною в центрі відвідною поверхнею у вигляді гіперболоїда обертання.
При взаємодії таких робочих органів з дерниною, (стерня конюшини + стерня зернової культури) розрізаний та підрізаний пласт поступаючи на відвідну поверхню вигинається, внаслідок чого утворюється тріщина перпендикулярно до лінії нейтральної осі згину.

 
Рисунок 1. Схема поперечного перерізу обробленої смуги дернини
1 – верхні краї пласта; 2 – кільцевий ніж для підрізання пласта;
3 – смуга розпушеного ґрунту
 
 
Оскільки міцність пласта на поверхні є значно більшою чим нижньої частини, то щільність пласта не порушується. При такому обробітку насіння бур'янів, які знаходяться на поверхні залишаються в несприятливих умовах для проростання. А внаслідок наявності тріщин в підрізаному пласті поліпшується аерація ґрунту, що сприяє проростанню та укоріненню озимої пшениці.
Нами розроблена теорія взаємодії робочих органів з дерниною і оптимізовані їх геометричні та технологічні параметри. На основі цих досліджень розроблено знаряддя за допомогою якого, вивчалась безгербіцидна біотехнологія вирощування зернових культур.
Дослідження біотехнологій вирощування зернових культур на посівах багаторічних бобових трав проводилися в державному підприємстві дослідного господарства "Миклашів". Результати досліджень наведені в таблицях 1-6.
В таблиці 1 наведена порівняльна агротехнологічна оцінка різних технологій вирощування озимої пшениці.
Як видно з досліджень (таблиця 1) де пряма сівба озимої пшениці здійснюється по стерні конюшини першого та другого року використання, збільшення урожайності у порівнянні з традиційною технологією складає 19,6 і 12,2%.
Що стосується планових досліджень, які розпочалися в 2006 році то урожайність озимої пшениці при прямій сівбі по стерні конюшини першого року використання в порівнянні з традиційною технологією була однакова, а в 2008 році де здійснювалася пряма сівба озимої пшениці при нульовому обробітку ґрунту по стерні конюшини другого року використання надбавка в порівнянні з традиційною технологією склала 62,9%. Значна надбавка пояснюється тим, що на контролі (традиційна технологія) урожайність була низька – 28,8 ц/га оскільки попередником традиційної технології  була яра пшениця.
Таблиця 1.
 Порівняльна агротехнічна оцінка технології вирощування озимої пшениці в 2003, 2004 та 2007, 2008 роках
Технологія вирощування Біологічна урожайність зерна
озимої пшениці по роках, ц/га
2003 2004 2007 2008
Пряма сівба озимої пшениці при нульовому обробітку без внесення гербіцидів по стерні конюшини:        
         – першого року використання; 46,3*   45,5  
         – другого року виростання   60,4*   51,0
Контроль – традиційний обробіток ґрунту (дискування, оранка, культивація, внесення мінеральних добрив, боронування), сівба озимої пшениці 38,6* 53,8* 46,2 28,8
Збільшення урожайності в порівнянні з традиційною технологією, % 19,6 12,2 - 0,2 62,9
 
 
Примітка. * – результати пошукових досліджень
 
В таблиці 2 наведено залежність впливу досліджуваних технологій на параметри окремих органів озимої пшениці та червоної конюшини.
Як видно з таблиць 1 і 2, не тільки урожайність озимої пшениці є більшою при вирощуванні за біотехнологією в порівнянні з традиційною технологією, але і вища якість зерна (більша маса 1000 зерен, більші довжина колоска та кількість зерен в колоску).
 
        Таблиця 2.
 Вплив технологій вирощування на параметри органів озимої пшениці
 
Технологія Значення параметрів по роках досліджень:
маса 1000 зерен, г кількість зерен в колоску, шт. довжина колоска, мм кількість колосків на 1 м 2 висота стебел, см;
пшениці конюшини пшениці конюшини
2007 2008 2007 2008 2007 2008 2007 2008 2007 2008
Пряма сівба при нульовому обробітку ґрунту по стерні червоної конюшини:                        
     – першого року використання; 47,5 21,6 64,3 443,0 80,6 95,0
     – другого року використання 46,6 31,7 76,1 407,3 75,2 82,4
Сівба озимої пшениці за традиційного обробітку ґрунту 48,8 45,8 25,3 21,3 49,8 50,9 457,3 331,0 85,4 98,4
 

Поряд з тим, якщо порівнювати висоту стебел пшениці і конюшини перед збиранням (таблиця 2) то видно, що висота пшениці на 13-15 см є вищою за висоту конюшини, при цьому довжина колосків пшениці складає 6-8 см, що унеможливлює застосування очісуючої жатки для збирання озимої пшениці.
Вплив технології на хлібопекарські якості зерна наведені в таблиці 3.
Таблиця 3
Якісні характеристики зерна за даними Львівської державної хлібної інспекції
 
Технологія
вирощування
Масова частина білка, % Клітко-вина,% Число падіння, с Скловидність, % Клас згідно ДСТУ 3768:2004
Біотехнологія вирощування зернових на посівах багаторічних бобових трав 13,13 23 100 43 4
Традиційна технологія вирощування 8,94 15 65 13 6
 
 
Як видно з таблиці пекарські якості зерна вирощеного за біотехнологією значно вищі ніж зерна отриманого при вирощуванні за традиційною технологією. Так у першому випадку зерно державною хлібною інспекцією віднесене до четвертого класу, а в другому – до 6 класу.
Оскільки біотехнологія вирощування зернових культур ґрунтується на застосуванні "зеленого пару" з метою боротьби із забур'яненістю, тому необхідно знати ступінь забур'яненості стерні (конюшина + солома зернових) перед сівбою озимої зернової культури в залежності від терміну використання "зеленого пару" від початку залуження.
В таблиці 4 наведений видовий склад надземної частини стерні перед сівбою в залежності від року використання конюшини відносно початку залуження.
Таблиця 4
 Видовий склад надземної частини стерні перед сівбою озимої пшениці в залежності від року використання червоної конюшини
 
Рік використання конюшини Рік залуження Видовий склад надземної частини стерні після збирання, %
конюшина
червона
стерня
соломи
бур'яни
2006 2006 75,3 10,3 14,2
2007 2006 85,6 2,8 12,0
2008 2006 78,6 7,5 13,9
 
 
Як видно з таблиці 4 в рік залуження вміст конюшини найменший, оскільки вона глушиться покривною культурою (овес), а вміст бур'янів навпаки – найбільший.
Найбільший вміст конюшини спостерігається на другий рік залуження після збирання основної культури. Крім того, при обробітку смуги дернини коренева система конюшини підрізається і омолоджується, поліпшується аерація ґрунту. При цьому конюшина інтенсивно кущиться і витісняє в міжрядді бур'яни. Тому забур'яненість на другому році використання конюшини є мінімальною. Що стосується третього року використання конюшини після залуження, то, як правило, червона конюшина на третій рік починає вироджуватися, що і призводить до зростання забур'яненості. Але в цілому вміст бур'янів протягом трьох років використання червоної конюшини в якості "зеленого пару" знаходиться в межах 12-15%, що істотно не впливає на урожайність озимої пшениці вирощуваної за біотехнологією (таблиця 5).
В таблиці 5 наведена щільність ґрунту після збирання озимої пшениці, яка вирощувалась за традиційною технологією та динаміка щільності дернини перед сівбою озимої пшениці за біотехнологією.
Як видно з таблиці із збільшенням періоду використання червоної конюшини в якості "зеленого пару", щільність ґрунту дещо зменшується. Така щільність є нормальною для розвитку зернових культур.
В таблиці 6 наведений вплив досліджуваних технологій на вміст азоту в ґрунті.
 
 
Таблиця 5
 
 Залежність щільності ґрунту від технології вирощування
озимої пшениці
 
Технологія вирощування озимої пшениці Рік
залуження
Щільність ґрунту перед
сівбою, г/см 3
Традиційний обробіток ґрунту і сівба озимої пшениці 1,49*
Пряма сівба озимої пшениці при нульовому обробітку ґрунту по стерні конюшини: 2006  
      – першого року використання   1,39
      – другого року використання   1,30
      – третього року використання   1,28
 
 
Примітка. * – після збирання.
 
Як видно з таблиці, вирощування озимої пшениці на посівах багаторічних бобових трав сприяє накопиченню азоту в ґрунті, як в перший рік використання конюшини у вигляді "зеленого пару" так і в наступному році.
Спостерігається деяке зростання вмісту азоту при обробці насіння конюшини біопрепаратами. Аналізуючи таблиці 5 і 6 видно, що при вирощуванні озимої пшениці на посівах багаторічних бобових трав уже в перший рік упровадження технології спостерігається деяке поліпшення фізико-механічних властивостей ґрунту.
Таблиця 6.
 
Динаміка вмісту в ґрунті азоту в залежності від року використання "зеленого пару"
Технологія вирощування озимої пшениці Попере-дник Рік залуже-ння Рік сівби пшениці Вміст азоту в ґрунті, мг/кг
Сівба озимої пшениці після традиційного обробітку ґрунту картопля 2006 92,4
яра
пшениця
2007 92,0
Пряма сівба озимої пшениці по стерні червоної конюшини: 2006    
        – першого року використання;     2006 109,8
        – другого року використання     2007 100,8
Сівба озимої пшениці по стерні конюшини першого року використання: 2008 2008  
        – червоної;       86,8; 100,8*
 
 
 
Примітка. * – конюшина інокульована
 
 
Висновки. 1. Біотехнологія вирощування зернових культур, яка ґрунтується на використанні "зеленого пару" у вигляді червоної конюшини та нульового обробітку ґрунту може застосовуватись в Поліській та Лісостеповій зонах протягом трьох років поспіль без використання хімічних засобів боротьби із забур'яненістю.
2. Циклічне використання "зеленого пару", прямої сівби зернових за нульового обробітку ґрунту при відповідній сівозміні дає можливість реалізувати в умовах Лісостепної та Поліської зони систему зберігаючого землеробства типу no-till.
Бібліографічний список
1. Сайко В. Ф. Сучасні технології обробітку ґрунту: проблеми перспективи їх застосування в Україні// Вісник аграрної науки. – 2007. – №12. – С. 7-9.
2. Ситник В. П., Медведев В. В. Обробіток ґрунтів в Україні плужний, мінімальний, нульовий// Вісник Аграрної науки. – 2008. – №1. – С. 5-13.
3.  Техніка АПК. – 2003. –  № 3. – С. 12.
4. Губенко В. І. Лібералізація і протекціонізм зовнішньоекономічної діяльності АПК // Вісник аграрної науки. – 2005. – № 12 –  С. 61-63.
5. Відтворення родючості ґрунтів у ґрунтозахисному землеробстві За ред. М. К. Шикули. – К.: Оранта. – 1998. – 680 с.
 
 
Категорія: Лаборатоія механізації тваринництва | Додав: evgeniu
Переглядів: 755 | Завантажень: 291 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
ComForm">
avatar